Єгипет раннього царства

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Всемирная история
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=2481 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 3 [Всего 3 записей]1 2 3 »

Джерела й історіографія Древнього Єгипту

Систематичне і поглиблене вивчання Древнього Єгипту почалося тільки в XІ столітті.

До цього помічниками вчених були тільки біблійні дані та витвори грецьких і латинських авторів, у яких не було можливості використовувати письмові документи Єгипту і які у своїх утворах викладали усну традицію чужого народу.

У своїй історії давньогрецький історик Геродот досить докладно описує минуле Єгипту, докладніше, ніж він, наприклад, описував історію вавилоно-ассірійської держави, але разом з тим його праця носить бессистемний характер.

Геродот промандрував по Нілу від північних до південних границь країни, оглядав стародавні пам'ятники, бував на полях боїв, розмовляв з єгиптянами, що знали грецьку мову, про минуле країни. У відповідь же отримував уривчасті і нерідко перекручені зведення, але перевірити їх у нього не було можливості.

Звичайно, багато хто з його співрозмовників спеціально перебільшував подвиги своїх предків - через гордість за свою країну. Так, наприклад, його завірили, що один з фараонів, якого єгиптяни називали Сесострісом, проникнув на північний беріг Чорного моря і скорив Скіфію.

Однак відомо, що війська єгипетських фараонів не доходили до Чорного моря.

Разом з тим, багато зведень Геродота представляють великий історичний інтерес.

В І-ІІ ст. н.е. грецький письменник Плутарх присвятив питанням єгипетської релігії цілу книгу, що назвав "Про Ісиду й Осіріса".

Інтерес до минулого Єгипту значно підсилився після того, як у 332 р. до н.е. він був завойований Олександром Македонським і туди переселилася велика кількість греків. Єгипетський жрець Манефон написав грецькою мовою "Єгипетську історію", у якій дав хронологічну схему і по ній разло-жил ряд подій історії Єгипту, перемішуючи реальні факти з міфами.

І пізніше історикам приходилося користатися джерелами подібного ро-да. Разом з тим, у Єгипті збереглися багато історичних пам'ятників - пи-рамиди, храми, колоси, обеліски, що також не мало могли розповісти про історію країни.

Крім того, нерідко ці пам'ятники були покриті письменами, але протягом довгого часу прочитати їх ні кому невдавалося. І тільки в1822р. Французький учений Ф.Шампольен знайшов ключ до читання єгипетських ие-роглифов, що просунуло історичну науку про Єгипет на кілька кроків уперед.

Що ж стосується пам'ятників - пірамід, храмів і т.д. - те тут були неко-торие проблеми. Адже більшість з них виявилися занесеними піском. Потрібні були розкопки для їхнього відкриття.

Згодом були розкриті цілі міста, а також скельні гробниці, у яких із середини ІІ тис. до н.е. ховалися єгипетських фараонів. На відміну від пірамід, що були на очах і часто піддавалися пограбуванню, скельні гробниці і робили під землею і засекречували.

Країна і населення

Рабовласницьке суспільство в Єгипті склалося трохи раніш, ніж це відбулося в інших країнах.

Тут виникло перше у світі держава.

До речі, цікаво знати, що сучасні єгиптяни, що говорять по-арабски, свою країну називають "Міср". Назва "Єгипет" походить від давньогрецького найменування "Айгуптос". У свою чергу це слово, швидше за все, восходит до одному з імен найбільшого з давньоєгипетських міст - Мемфіса. По давньоєгипетські ж, відповідно до прийнятого в науці умовній вимові, вона вимовляється як Хет-ка-Птах, хоча, судячи з Вавілонським даної, це назва в дійсності вимовлялося як Хе-ку-Птах.

Що стосується самих древніх єгиптян, то вони свою країну називали "Кеме" - "Чорна", по кольорі її темного грунту, на відміну від "червоної" землі околишньої пустелі.

Єгипет розташований у північно-східній частині Африки. У стародавності їм вважали саму долину ріки Нілу. Тепер же до нього відноситься не тільки долина, але і також пустельне, сильно пересічене Східне, чи так називане Аравійське нагір'я, розташоване між Нілом і Червоним морем, а на заході - Лівійське плоскогір'я, яке представляє собою безжиттєву піщану пустелю з рідкими оазисами. З півночі країну омивает Середземне море. Східне нагір'я упирається в Червоне море, що відокремлюється від Середземн тільки вузьким перешийком. На заході границі Єгипту проходять по малонаселеним пустельної местно-стям. У стародавності південною границею країни вважалися перші - за течією ріки останні - пороги на Нілу, південніше яких була розташована Нільська Ефіопія, чи Нубія.

На думку вчених, клімат Єгипту 10-12 тисячоріч назад був м'якше, прохолодніше, а атмосферних опадів тут випадало значно більше.

Потім, вже в послеледниковий період, клімат тут стає усе більш сухим, печенею, степи перетворюються в пустелі, а рослинний і тваринний світ поступово убожіє.

Уже протягом тисячоріччя в Єгипті, навіть на узбережжя Середземного моря, кількість опадів мало, а далі від узбережжя дощі іноді не випадають по кілька років.

Ніл - одна з найбільших рік у світі, довжина її 6500 км. Площа басейну 2,8 млн. кв. км. Джерелом Нілу вважається ріка Кагера, що бере початок у горах до сходу від озер Киву і Танганьїка і Виктория, що впадає в озеро. З озера випливає ріка за назвою Вікторія-Ніл. Зливши з рікою Бахр-ель-Газаль, вона одержує назву Білий Ніл, а після з'єднання з Блакитним Нілом - соб-ственно Ніл. Впадає в Середземне море

Уся долина Нілу власне кажучи є гігантським оазисом. Якби не Ніл, то весь Єгипет представляв би собою пустелю, подібну Лівійської.

Особливістю водяного режиму Нілу, що визначає його величезне господарське значення, є періодичні розливи. Завдяки зливам, які випадають у тропічній Африці, а також таненню снігів на гірських вершинах, до середини липня вода в Нілу починає прибувати. Найвищий рівень води в Нілу буває восени, коли ріка заливає величезні прибережні простору. На залитій землі осідає іл, що ріка приносить з верхів'їв. Весь родючий грунт долини Нілу складається з відкладень річкового мулу. Цей грунт дуже легко піддається обробці і відрізняється винятковою родючістю.

Для регулювання розливів і використання вод Нілу для зрошення со-оружено кілька великих гребель і водоймищ.

Доліна і дельта Нілу з родючими алювіальними грунтами є одним з найбільш густонаселених районів на земній кулі.

Швидше за все єгипетська народність склалася в процесі змішання раз-особистих племен північно-східної Африки, а можливо також, і деяких племен, що згодом жили в передній Азії. Якщо судити по зображеннях, що дійшли до нашого часу, і кістковим останкам, древні єгиптяни були людьми міцної статури. Колір їхньої шкіри був смаглявий, а волосся чорне і гладке.

Давньоєгипетська мова складає особливу групу в рамках семито-хамитськой родини мов. Більше всего вивчені взаємини древнеегипетського мови із семитическими мовами, а найменше - з іншими схожими йому групами мов, а саме з берберськими і кушитськими.

Виникнення держави в Єгипті

Щоб долина Нілу перетворилася в одну з плодовитіших країн світу, було потрібно прикласти чимало зусиль. Виробництво кремінних знарядь у пер-вобитном Єгипті досягло дивної досконалості. Чимало цьому завдячували місцеві поклади каменю.

Дуже рано з'явилися в Єгипті і мідні знаряддя. Незважаючи на те, що в самому Єгипті родовища мідної руди дуже незначні, недалеко від долини Нілу - на Синайському півострові - знаходилися найбагатші поклади міді. Розробляти їхньої сталі вже в найглибшій стародавності.

В міру удосконалювання знарядь праці розвивалося і суспільство. Зрештою розвиток досяг такого рівня, при якому ставало можливим широке господарське використання могутньої природної сили - ріки. Людьми розподілялася рівномірно і вчасно надлишкова волога по поверхно-сти землі, усувалися безвіддя і заболоченность грунту.

У результаті праці багатьох поколінь країна була покрита мережею насипів, що відгороджували землеробські ділянки. Від Ніла до цих ділянок у високих наносних берегах були прориті протоки. Коли починалося повіддя, ділянки затоплялися. Коли ж вода просочувала грунт, відстоювалася і відкладала іл, її назад спускали в ріку.

У міру того як створювалася зрошувальна система, у первісних родоп-леменних громадах, що переходили до землеробства, ставали можливими бо-лее продуктивну землеробську працю і нагромадження продуктів понад не-обходжені для прогодування самих працівників. Це у свою чергу дозволило деяким людям - більш багатим і сильної - привласнювати велику частину добутків праці. Швидше за все, це були вожді племен і близькі до них лю-ди, що згодом і заволоділи засобами виробництва.

RSSСтраница 1 из 3 [Всего 3 записей]1 2 3 »



Найти репетитора

Найти репетитора

При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100