Адміністративно-правовий статус громадських об'єднань

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Правоведение
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=4538 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 4 [Всего 4 записей]1 2 3 4 »

Вступ

У суспільстві діють норми (запроваджені або уза-конені правила поводження), що впливають на людську по-ведінку і стосунки різного роду.

Норми можуть мати своїм предметом ставлення лю-дини до зовнішньго світу і до самої себе (це норми моральні), до Творця (це норми релігійні), до іншої людини або об"єднань осіб. Останні є юридичними нормами. Головна функція цих норм - у розмежуванні інтересів, а також в обмеженні свободи кожного ів інтересах всіх членів суспільства.

Суспільний зв"язок (відношення) між людьми полягає у тому, що вони є усвідомлення загальних цілей або будучи вимушені життєвою необхідністю, визнають себе зо-бов"язаними слідувати певним, більш чи менш одинаковим для всіх членів суспільства, нормам поведінки, що ними ж вироб-ляються.

Роль права полягає в регулюванні, стабілізації, упорядкуванні, уніфікації всього того, що носить характер випадковості, тимчасовості, окремості.

Адміністративне публічне право є внутрішнім публічним правом, бо охоплює правові норми, що застосову-ються до відносин між державою та юридичними особами, які належать до іноземної держави. Такі нарми, наприклад, містяться у Законах України "Про об"єднання громадян", "Про власність", "Про підприємства" тощо.

Адміністративне приватне право охоплює сукупність норм, що регулюють відносини управлінського характеру, які виникають між державою та фізичними особами на підставі юридичних актів. Це законодавство, що регулює паспортний режим, порядок пересування іноземних громадян у країні, організації і проведення демонстрацій, мітингів, діяльність по реєстрації актів приватно-правової властивості у місцевих ор-ганах виконавчої влади (ліцензування підприємства, реєстрація релігійної громади тощо).

В даній курсовій роботі, тема якої адміністративно-правовий статус громадстких об"єднань, ми розглянемо слідуючі питання: поняття і види об"єднань громадян; відмінні ознаки об"єднань і державних органів: аспекти співробітництва; легалізація та правосуб"єктивність об"єднань громадян; відповідальність за порушення законодавства. А та-кож дамо визначення основних понять і канонів, які стосують-ся до об"єднань громадян.

1. Поняття і види об"єднань громадян.

Об"єднання громадян - узагальнююче поняття для багатьох форм громадської активності, що мотивується по-різному: переконанням людей, потребою в самовираженні, у спілкуванні, бажанням здобути правові та матеріальні блага, принести користь суспільству тощо.

Типологія об"єднань дозволяє дати їм більш доклад-ну характеристику. Так, за типом членства бачимо об"єднання громадян з індивідуальним членством (наприклад, політичні партії), з колективним членством (товариства дружби з зарубіжними країнами), із змішаним членством (спілка юристів). За ознакоюспеціалізації можна виділити товариства наукові, культосвітні, фонди розвитку і цільового призначення, комерційні фонди тощо. Відповідно до завдань, що їх висува-ють об"єднання громадян, можна виділити: організації, орієнтовані на створення нових цінностей (ннауково-технічні товариства); на оздоровлення духовних потреб, свободи сумління людей (релігійні організації); на вирішення справ суспільства, місцевого життя (органи місцевого і регіонального самоврядування, товариства охорони пам"яток та старожитно-стей, природного середовища, альтруїстичні фонди, "Червоний Хрест" тощо); на задоволення інтересів своїх членів, взаємодопомогу в питаннях поліпшення їхнього соціального й економічного стану (споживча кооперація, клуби за інтересами, товариства сліпих, глухих, нумізматів, спортивні товариства).

Але найхарактернішою для пізнання якостей і особ-ливостей ою"єднань є їх класифікація за ознакою ор-ганізаційно-правових властивостей, відповідно до якої можна виділити масові громадські організації, організації громадської самодіяльності та органи громадського самоуправління. Перші характеризуються тим, що виникаючи за ініціативою громадян і на добровільній основі, мають статутний характер, фіксоване членство, яке зобов"язує брати участь у роботі первинних утворень об"єднання і створенні матеріальної бази через сис-тему внесків. Їх характеризує виборний порядок утворення керівних органів, централізована структура, що передбачає по-ряд з первісними організаціями і центральні органи, широке використанняметоду самоврядування. Домасових громадських організацій належать профспілки, добровільні товариства, творчі спілки, фонди, політичні партії, релігійні і кооперативні організації та ін.

Другий різновид об"єднують їз першим добровільний порядок утворення, формування керівних ланок методом об-рання; статутний характер (статут нерідко затверджується ор-ганами законодавчої чи виконавчої влади). Водночас відмінною обставиною є невисокий ступінь організаційного оформлення: відсутність членства, індивідуального прийому, внесків. Відмінністю організацій громадської самодіяльності є їхня децентралізація.

Органи громадського самоуправління - це органи асоціативного типу подібно до інших різновидів громадських організацій (батьківські комітети; вуличні, домові комітети; ради самоуправління на територіях ЖЕКів, ради директорів, ради трудових колективів тощо).

З огранами громадської самодіяльності їх зближують організаційні ознаки. Це регламентарне членство, відсутність системи внесків, децентралізація та саморегуляція (добровільні народні дружини по охороні громадського порядку, товариські суди та ін.).

Отже, об"єднання громадян - узагальнююче поняття для багатьох форм громадської активності. Але у будь-якомуразі об"єднання громадян - це добровільне громадське формування, створене на грунті єдності інтересівдля спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод (Закон України "Про об"єднання громадян" 1992 р.).

Зазначений вище законпро об"єднання громадян розглядає об"єднання як родове поняття, що поділяється на два види - політичні партії і громадські організації, на які закон і поширюється. Але під дію цього не підпадають об"єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, релігійні, кооперативні організації, органи громадської самодіяльності тощо, порядок створення і діяльність яких визначається відповідним законодавством. На-приклад, особливості правового регулювання діяльності профсрілок визначаються Законом України "Про профспілки".

2. Відмінні ознаки об"єднань і державних органів: аспекти співробітництва.

Об"єднання громадян мають чіткі відмінності від державних огранів:

І. Держава (її органи) - всеосяжна організація суспільства, виразник інтересів більшості населення, з особи-стими інтересами службовців не пов"язана. Форми державної організації виникають внаслідок свідомого конструювання соціальних відносин (державні законодавчі і виконавчі органи створюють юридичні норми, на їх підставі видають правозастосовчі акти, домагаються їх здійснення за допомогою державного примусу). Державні органи (зокрема виконавчої влади) функціонують в інтересах всіх громадян, а обов"язки цих органів по обслуговуванню громадян складають право останніх. Об"єднання ж громадян репрезентують окремі групи населення або працівників; їх мета виробляється "ізсередини" і є узагальненням індивідуальних інтересів учасників. Об"єднання громадян - система соціальних контактів, що скла-даються спонтанно. Норми, які визначають життєздатність об"єднань, - норми соціальні, а не юридичні. Основним організаційним методом діяльності є переконання, яке і забез-печую виконання соціальних норм. Заходи (санкції) виражені як воля членів даної організації на основі її статуту.

ІІ. Державні органи проводять у життя свої функції і завдання через систему виконавчої влади, основу якої склада-ють оплачуваний службовий апарат, адміністративний розпо-рядок, принцип єдиноначальності, призначуваність. Об"єднання ж громадян також можуть створювати оплачуваний апарат, але він організаційно невеликий, обслуговує основні організаційні завдання, основну ж масу функцій громадського управління здійснюють члени об"єднань добровільно в порядку громадської роботи. Застосовується принцип обрання керів-ників, що зумовлює залежність керівників від керованих.

RSSСтраница 1 из 4 [Всего 4 записей]1 2 3 4 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100