Алжир - загальна характеристика

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: География
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=9735 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 3 [Всего 3 записей]1 2 3 »

Обсяг експорту, імпорту

Експорт - нафта, зріджений газ, нафтопродукти, а також залізна руда, тютюн, вино, овочі і фрукти. Обсяги експорту наведено в таблиці 1.1.

Імпортуються машини й устаткування, продовольство, сировина і споживчі товари. Обсяги імпорту наведено в таблиці 1.1.

Основні зовнішньоторговельні партнери - Франція, ФРН, Італія, Японія [3]

Таблиця 1.1

Обсяги експорту та імпорту Алжиру за 1999 - 2003 роки, млрд. дол..*

Імпорт сільськогосподарської продукції. По уточненим даним USDA, у 2002/03 МГ в Алжир імпортовано 204 тис. т соняшникової олії. Зокрема, з Аргентини було поставлено 23 тис. т, Росії - 141 тис. т, України - 40 тис. т.

По оцінках USDA, у 2003/04 МГ імпорт соняшникової олії в Алжир склав 210 тис. т, у т.ч. з Аргентини - 23 тис. т, Росії - 107 тис. т, України - 29 тис. т, Франції - 18 тис. т, США - 12 тис. т.

Таблиця 1.2

Баланс попиту та пропозиції зернових культур, тис. тон

Виробництво пшениці в Алжиру в 2003/04 МГ зросло в порівнянні з попереднім сезоном на 1,47 млн. тон, досягши 2,97 млн. тон (найвищий показник із середини 90-х років) (таблиця 1.2). Основною причиною настільки помітного росту стали досить сприятливі погодні умови (гарні і своєчасні дощі) у період вирощування. Крім того, позитивні результати дали урядові заходи в рамках національного Плану розвитку сільського господарства (PNDA). Даний план був прийнятий у 2000 р. і націлений на висновок сільськогосподарського сектора з тривалої стагнації, зі створенням спеціального фонду підтримки виробників на випадок утрат врожаю від засухи [4]

Пшениця є ключовим продовольчим продуктом в Алжиру, тому розвитку місцевого виробництва даної культури уряд приділяє особливу увагу. Слід зазначити, що на тверду пшеницю сорту дурум приходиться близько 43% усіх площ сільськогосподарського призначення в країні, ще близько 19% займають посіви м'якої пшениці. Проте, велика частина споживаної в Алжиру пшениці імпортується. У 2003/04 МГ імпорт склав 3,6 млн. тон, що, однак, представляло помітне зниження в порівнянні з 6,1 млн. тон, завезеними в попередньому (невдалому в плані внутрішнього виробництва і високих цін пропозиції) сезоні .

Внутрішнє споживання пшениці в Алжиру росте досить повільними темпами, незважаючи на непоганий ріст ВВП і доходів населення. У минулому сезоні споживання пшениці взагалі практично не збільшилося, що зв'язувалося з підвищенням світових цін на зерно і, відповідно, внутрішніх цін на хліб.

У структурі алжирського імпорту пшениці переважає м'яка пшениця, але також досить велика (порядку 40%) частка пшениці дурум. Основними постачальниками пшениці в Алжир є Франція, Канада, Німеччина, Сирія, а також Росія. Україні позаторік також удалося продати непоганий обсяг пшениці в Алжир (180 тис. тон), однак у 2003/04 МГ по відомих причинах український експорт у розглянуту країну скоротився до мінімуму.

Частка пшениці виробництва США на алжирському ринку в останні роки невелика (близько 180 тис. тон у рік), але досить стабільна через надання Алжиру пільгових кредитів по програмі GSM-103.

Буквально донедавна пшеничний ринок Алжиру - внутрішнє виробництво, переробка й імпорт - контролювався державою через монопольну компанію Алжирський комітет із зернового (OAІ). У 1998 р. уряд провів приватизацію ряду борошномельних підприємств і пішло на часткову лібералізацію зовнішньої торгівлі. Реформи продовжуються і зараз, проте, у руках OAІ усе ще зосереджене близько 70% всього алжирського імпорту пшениці. Найбільш великою приватною компанією, що імпортує, що володіє також значними потужностями для переробки і збереження пшениці, є Cevіtal.

Тим часом, імпорт повинний збільшитися на 100 тис. тонн - до 3,7 млн. тонн через ріст внутрішнього попиту. Основним постачальником дурума буде залишатися Канада, тоді як за просування своєї м'якої пшениці в Алжир будуть запекло бороти Франція й інші країни ЄС, а також Аргентина і країни Чорноморського регіону [4]

Найбільш споживаними кормовими зерновими культурами в Алжиру є кукурудза, ячмінь і сорго. Місцеве виробництво дозволяє більш-менш адекватно покрити потреби лише в двох останніх культурах, тоді як кукурудза майже в повному обсязі імпортується.

Внутрішнє виробництво ячменя, особливо в 2003/04 МГ, перетерпіло помітний стрибок - майже на 200% у порівнянні з попереднім сезоном, що порозумівалося , у першу чергу, розширенням посівних площ під впливом перспектив росту попиту з боку зростаючого тваринницького сектора (почасти за рахунок відновленого імпорту живого КРС) і часткової заміни ячменем кормової пшениці. Сприятлива погода також, зрозуміло, зіграла свою позитивну роль в одержанні гарного врожаю ячменя в країні. Як наслідок, імпорт ячменя в Алжир у 2003/04 МГ скоротився з 279 до 10 тис. тон (раніше найбільшими постачальниками ячменя в Алжир були Росія і Сирія).

Імпорт кукурудзи в Алжир у 2003/04 МГ зріс більш ніж на 0,5 млн. тон - до 1,9 млн. тонн також під впливом гарного попиту на цю культуру з боку місцевих тваринників. Основними експортерами кукурудзи в Алжир традиційно є США й Аргентина (усього близько 80% імпорту). Невеликі обсяги зерна завозяться також з ЄС, Румунії й України.

Імпорт кукурудзи виробляються як державою (OAІ), так і приватними компаніями (Cevіtal і ін.).

Таблиця 1.3

Олійні культури в Алжиру практично не виробляються і не переробляються. Внутрішні потреби в рослинних оліях і шротах задовольняються майже на 100% за рахунок імпорту (таблиця 1.3) [6]

Попит на олії і шроти з боку Алжиру в останні роки має тенденцію до росту.

У структурі імпорту олій традиційно переважає соняшникову олію, що поставляється в основному з Аргентини й України. У дійсності, Алжир протягом останнього років є найбільшим світовим покупцем соняшникової олії (у 2003/04 МГ імпорт продукту склав 190 тис. тонн, що тоді як випливає за Алжиром Єгипет придбав "усього" 103 тис. тон).

З інших олій перевага віддається, головним чином, пальмовій і соєвій. Імпорт рапсової олії незначний, хоча в минулому сезоні він виріс з 2 до 10 тис. тон.

З протеїнових шротів імпортується винятково соєвий шрот (майже весь - з Південної Америки).

Слід також зазначити значний ріст імпорту, що очікується, соєвої олії в країну в 2004/05 МГ - з 40 до 120 тис. тон.

Розглянемо динаміку експорту та імпорту нафтопродуктів в Алжирі протягом 1998 - 2002 років (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4

Алжир, збільшивши видобуток до 2010 р. більш ніж у 1,5 рази природного газу, зможе забезпечити 13% його попиту в Європі.

ВВП

У 2003 валовий внутрішній продукт (ВВП) Алжиру, тобто сукупність зроблених товарів і послуг, становив 66 млрд. дол. США, або 5,400 тис. дол. у розрахунку на душу населення (таблиця 2.1 та рисунок 2.1) послуг приходилося близько 32% ВВП, частка сільськогосподарського виробництва - 8% і обробної промисловості - приблизно 60%. У 2002 щорічне збільшення ВВП складало 3,3%. За даними 2003 населення на грані бідності склало 23% [6].

Таблиця 2.1

Динаміка ВВП за 1998 - 2003 роки, млрд.. дол..*

Сільське господарство. У 1996 у сільському господарстві було зайнято близько 1/5 працездатного населення країни, ця галузь економіки давала 11,7% валового внутрішнього продукту. Сільськогосподарське виробництво зосереджене головним чином у північних приморських районах. Найбільш рентабельним є вирощування винограду, крім того вирощуються різні зернові культури, цитрусові, оливки, фініки і тютюн. Розведення домашньої худоби спрямовано на задоволення внутрішніх потреб.

У 1990 майже 30 тис. дрібних землевласників одержали у володіння 0,5 млн. га, що були експропрійовані державою в 1973. У 1990-і роки уряд збільшив інвестиції в сільське господарство і розвиток іригаційної системи. З 1985 по 1990 частка державних асигнувань у сільськогосподарські проекти збільшилася з 10% до 14,5% видаткової частини бюджету. Крім того, уряд, з огляду на перспективу виснаження нафтових резервів, оголосив про намір щорічно вводити в експлуатацію 20 тис. га зрошуваних площ [4].

В роки французької колоніальної окупації виноград перетворився у ведучу сільськогосподарську культуру Алжиру. Вино вироблялося як на експорт, так і для споживання усередині країни. З від'їздом із країни європейського населення споживання провина в країні різко знизилося. Уряд Алжиру почало ряд кроків для скорочення обсягів винної продукції в номенклатурі експорту. Площі колишніх виноградників стали використовуватися для вирощування зернових культур, виробництва молочних продуктів, оброблення цитрусових, а те і просто засаджувалися деревами. При використанні виноградників, що залишилися, упор робиться на виробництво більш якісних вин, столового винограду й ізюму.

RSSСтраница 1 из 3 [Всего 3 записей]1 2 3 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100