Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Курсовая работа. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Экономика
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=110 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »

Вступ

Метою цїєї курсової роботи є виствітлення питань і проблем, пов”язаних з амортизаційною політикою підприємства, визначення основних методів амортизації основних засобів, недоліків та переваг одних методів амортизації порівняно з іншими.

П (С) БО 7 “Основні засоби” надає підприємствам право самостійно проводити амортизаційну політику, що дозволить визначати термін експлуатації основних засобів і обирати метод нарахування амортизації, виходячи з власних економічних інтересів.

Економічна природа амортизації, основне її завдання - це заміна спрацьованих основних засобів і нагромадження коштів на розширене їх відтворення шляхом створення амортизаційного фонду (теорія відтворення).

Правильно обрана амортизаційна політика підприємства – це одна із складових успішного функціонування підприємства в ринкових умовах, його конкурентоспроможності.

1. Основні поняття

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” визначає наступні терміни:

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, яещо він довший за рік)

Об”єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструкторно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з”єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротніх активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

З амортизацією пов”язані такі поняття як первісна вартість, ліквідаційна вартість і вартість, яка амортизується.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов”язаних з продажем (ліквідацею).

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротніхактивів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Вартість, що амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротніх активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням, та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Зменшення корисності – втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного використання.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Знос необоротних активів – сума амортизації об”єкта необоротних активів з початку їх корисного використання .

2. Амортизація з точки зору бухгалтерського обліку

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.4. Будинки, споруди та передавальні пристрої

1.5. Машини та обладнання.

1.6. Транспортні засоби.

1.7. Інструменти, приладдя, інвентар (меблі).

1.8. Робоча і продуктивна худоба.

1.9. Багаторічні насадження.

2. Інші необоротні матеріальні активи

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4. Природні ресурси.

2.5. Інвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

За П(С)БО 7 всі об”єкти основних засобів, крім землі, зношуються, у зв”язку з чим вартість цих об”єктів протягом терміну експлуатації поступово зменшується, і так – до рівня ліквідаційної. Сума амортизаційних відрахувань узагальнює подвійну інформацію: інформація про зношення (здещевіння) необоротних активів і інформація про накопичені амортвідрахування на їх відновлення.

П(с)БО 7 “Основні засоби” визначає п”ять методів, які дозволяється використовувати при нарахуванні амортизації:

1. Прямолінійний

2. Зменшення залишкової вартості

3. Прискореного зменшення залишкової вартості

4. Кумулятивний

5. Виробничий

Розглянемо докладніше ці методи.

Прямолінійний метод.

Згідно з цим методом, річна норма амортизації залежить тільки від терміну служби об”єкта, а сума амортизації з року в рік не змінюється.

Цей метод полягає в тому, що річна сума амортизаці визначається діленням вартості, що амортизується на очікуваний період часу використання об”єкта основних засобів.

Переваги цього методу – рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.

Недолік - він не враховує морального зносу і різну виробничу потужність основних засобів у різні роки її експлуатаці. Практика показує, що знос машин збільшується у перший період їх експлуатації. Надалі, протягом досить тривалого часу, величина зносу стабілізується, після чого він знову, але вже більшою мірою, зростає. Нерівномірне й моральне старіння, яке теж найбільше у перший період використання нових машин. Застосування цього методу не завжди забезпечує повне перенесення вартості основного капіталу на створюваний продукт. Утворюється недоамортизація основного капіталу, що є прямою втратою вартості – збитком.

Метод зменшення залишкової вартості.

Це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об”єкта основних засобів на початок звітного періоду, або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації, та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (%) обчислюється як різниця між одиницею та результату кореня ступеня кількості років корисного використання об”єкта, з результату відділення ліквідаційної вартості об”єкта на його первісну вартість.

Переваги: левова частка амортизації придбаного об”єкта припадає на перші роки експлуатації, що є виправданим в разі швидкого морально старіння основних засобів.

Недолік: на перші роки експлуатації зростає навантаження на ціну продукції.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості.

Це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об”єкта на початок звітного року, або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об”єкта, і подвоюється.

Перевага: Прискорюється накопичення амортизаційної суми, не чекаючи терміну кінця експлуатації.

Недолік: при цьому методі відсутній зв”язок між ліквідаційною вартістю і власне ліквідацією об”єкта основних засобів, оскільки при встановленому терміні експлуатації вся амортизація ляже тягарем на собівартість продукції, виробленої протягом першої половини терміну експлуатації, в свою чергу, залишкова вартість цього об”єкта, пропрацювавши лише половину встановленого терміну, досягає ліквідаційної, в той час як до ліквідації ще далеко.

Кумулятивний метод.

Це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об”єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання.

RSSСтраница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100