Аналіз географічних карт

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: География
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=1261 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »

Якщо подивитись на географічну карту Івано-Франківської області (за онкозахворюваннями), то вперше що впадає у вічі - це велика мозаїка показників захворюваності та смертності населення.

Санітарно-екологічний стан навколишнього середовища визначається як природними так і антропогенними факторами - хімічними, біологічними, фізичними, соціально-економічними. Тому оцінюючи стан здоров'я людини залежно від екологічного стану середовища рівнів забруднення, необхідно врахувати можливість одночасного впливу на нього сукупності факторів.

Основними показниками, які характеризують демографічну ситуацію і рівень здоров'я населення Івано-Франківської області є динаміка чисельності населення, захворюваність, фізичний розвиток, народжуваність, смертність.

Загальна захворюваність в області за цей період зросла майже на 60 відсотків. Найвища захворюваність спостерігається в містах Івано-Франківську і Калуші, а також в Тисменицькому, Галицькому, Городенківському і Снятинському районах, де екологічна ситуація є надзвичайно складною.

Але така картина впливає тільки з загального вигляду. Якщо продовжити аналіз з медико-географічної ситуації всередині кожної фізико-географічних областей за ландшафтними районами, то характеристика дещо зміниться.

Виділяються райони з більшою чи меншою інтенсивністю захворювання та кількістю хворих на онкозахворювання.

Виділяються райони з найбільш інтенсивним показником захворювання (на 100 000) осіб, за період від 1996 р. до 2000 р. Це в Городенківському районі, де захворюваність коливається від 323,5 до 242,2 чоловік, Калузькому - від 250,5 до 213,4 чоловік, Галицькому - від 324,1 до 260, 3 чоловік, Снятинському від 284,5 до 225,1 чоловік. Підвищена захворюваність також у Рогатинському районі, Богородчанському. Найменша захворюваність - це в таких районах як Верховинський, Волинський, Косовський, Надвірнянський.

За кількістю виявлених хворих на онкозахворювання за період від 1996 р. по 2000 р. можна побачити таку картину, що найбільше виявлених хворих у таких районах як у Калузькому 400 чоловік (2000 р.), Коломийський 300 чоловік (2000 р.), в м. Івано-Франківську ситуація по онкозахворюваності найвища 678 чоловік. А по області взагалі за період від 1996 р. по 2000 р. від 3532 у 1998 р. - 3490 у 2000 р.

Серед причин, що спричинили до такої кількості захворювання в цих районах є різні. Але найпоширеніша з них це екологічні, хімічні, це вміст і рухливість хімічних елементів в цих районах. Найбільшим забруднювачем серед хімічних елементів, що впливають на захворювання, є бензапірен, вуглеводневі сполуки та синтетичних сполук з АТ "Нафтохімік Прикарпаття". А найбільше викидів в атмосферу в цілому по областях залежить від викидів Калузької ДРЕС.

Існує пряма залежність між наднормативним забрудненням повітря і захворюваністю онкологічними хворобами.

Спряжений аналіз між інтенсивними показниками

захворюваності від онкозахворювань і ландшафтними районами.

Цей аналіз дозволив виявити деякі медико-географічні закономірності розподілу показників захворюваності від онкозахворювань (табл.1).

Найбільш високий сумарний середній показник за період 1996-2000 рр. виявлений у фізико-географічній області Опісля у комплексі заплав і терас. Тут інтенсивний показник у 1998 р. (на 100 000 чоловік) за звітній період становить 340,1.

Для Передкарпаття це переважають комплекси межиріч, характерний показник онкозахворюваності - 314,4.

Найменший показник захворюваності від онкозахворювань відмічена у Воододільній-Верховинській області, де переважають комплекси низькогір'їв - 198,2 чол.

Ми бачимо, що спостерігається закономірність в зменшенні інтенсивних показників, починаючи від Опісля заплав і терас і закінчуючи Рахівсько-Чивчинським комплексом середньогір'я.

Крім вказаної диференціації спостерігається і деяка диференціація всередині фізико-географічних областей по адміністративним районам. В Прутсько-Дністровській області найбільший середній показник спостерігається в Коломийському районі у комплексі межиріч.

Також високий показник характеризується в Передкарпатті в комплексі заплав і терас - 289,2 чол., де поширені широколистяні лісові деформації в поєднанні з дубово-грабовими лісами.

Область Прутсько-Дністровська. В середині фізико-географічної області можна виділити район, де спостерігається найвищий показник захворюваності. Це Городенківський район з показником 323,5 чол.

Область Зовнішніх Карпат, сюди входять такі райони як: Косовський з інтенсивним показником 213,3 чоловік, м. Яремча - 144,1 чол., Надвірнянський район - з показником 204,5 чоловік.

Область Вододільно-Верховинська, сюди входять Рожнятівський район з показником 178,6 чоловік.

Область Полонинсько-Чорногірська з районом Верховинським і показником 131,7 чоловік. У цьому районі найнижчий показник захворюваності, а пов'язано це з природним навколишнім середовищем. Тут розташовані складчасто-покривні середньогір'я з полонинами, зайняті смерековими й буково-смерековими лісами на крутосхилах та бурих лісових грунтах.

переваження в лісостеповій зоні грунтів чорноземного типу, в лісовій алювіальні грунти, дерново-підзолисті і дернові лучні, а гірсько-лісовій панують бурі гірсько-лісові та буроземно-підзолисті грунти,

поширення помірно-континентального клімату сприяє розвитку господарства, кліматичні умови неоднакові, але їхня взаємодія і взаємний вплив однаковий,

поширення в природному покриві широколистяних, ялицево-букових і ялицевих лісів, різнотравно-злакових степів, різнотравно-осокових лук,

велике поширення річкових терас різного віку.

Правильне використання в умовах зростаючого антропогенного впливу:

попередження деградації і збереження навколишнього середовища, до якого еволюційно пристосувалися певні організми,

погіршення якості природних вод, руйнування і деградація водних екосистем,

втрата естетичної діяльності і рекреаційного потенціалу ландшафтів,

погіршення умов проживання людей.

Останнім часом спостерігається невелике зростання рівня онкологічних захворювань, що потребує подальшого їх вивчення, а також чинники, що впливають на розвиток.

На складеній нами медико-географічній карті показана диференціація онкологічних захворювань по ландшафтно-геохімічних районах і виявлені нозоологічні ареали з інтенсивними показниками.

В медико-географічному відношенні виділяються такі особливості:

значна диференціація захворюваності злоякісними новоутвореннями по ландшафтно-геогімінчих районах,

не спостерігається чітка кореляційна залежність від ландшафтно-геохімічних умов,

встановлено, що рівень онкозахворювань знаходиться у визначеній залежності від ландшафтно-геохімічних особливостей території і типу геохімічного ландшафту, рівня вмісту макро- і мікроелементів, лужно-кислотних та окислювально-відновних умов, від ступеня техногенного забруднення навколишнього середовища (повітря, вод, грунтів),

інтенсивний показник коливається в межах від 0 до 300,1 на 100 тис. чоловік,

підвищена захворюваність (на онкозахворювання) характерна для районів із забруднення і викидів в навколишнє середовище хімічних елементів,

найменшими показниками захворювання характеризується районами з гірсько-слабокислими ландшафтами,

має місце зменшення інтенсивного показника захворюваності при переході від лісостепових до лісолучних і гірсько-лісових ландшафтів. Це напевно пов'язано з більш сприятливими антропоекологічними умовами в Вододільно-Верховинській області, де більш кисле середовище сприяє активній міграції хімічних елементів,

серед профілактичних заходів по зниженню рівня онкозахворювань в першу чергу потрібно назвати: покращення (оптимізація) навколишнього середовища, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних норм, врахування окислювально-відновних потенціалів кожної людини, з останнім пов'язане виведення надлишкових елементів з організму, покращення і використання рекреаційних властивостей природних ландшафтів та ін.

Для більш повної характеристики ландшафтної та соціальної обумовленості онкозахворювань надалі людині потрібні подальші дослідження.

Література

Авцын А.П. Введение в географическую патологию. - М.: Медицина, 1972. - 328 с.

RSSСтраница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »



Найти репетитора

Найти репетитора

При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100