Аналіз надзвичайних ситуацій у страховій справі

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Страхование
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=1859 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 5 [Всего 5 записей]1 2 3 4 5 »

Вступ

Щорічно надзвичайні ситуації, що виникають у різних країнах світу, виробничі аварії, аварії в комунально-енергетичних системах міст викликають великомасштабні руйнування, загибель людей, великі втрати матеріальних цінностей. Відшкодування матеріального збитку, заподіяного стихійними лихами, виробничими аваріями і катастрофами, складає одну з головних задач страховика.

1. Природа стихійних лих

До надзвичайних ситуацій відносяться: стихійні лиха, аварії і катастрофи, що викликають великомасштабні руйнування, загибель людей, великі втрати матеріальних цінностей. Вони характеризуються раптовістю і непередбачуваністю. Відшкодування матеріального збитку, заподіяного стихійними лихами, виробничими аваріями і катастрофами, складає одну з головних задач страховика. Вони виступають як страхові випадки, що вимагає розробки питання про вибір стратегії і тактики конкретної організації боротьби з руйнівним впливом стихії й інших ризикових обставин.

Стихійним лихом звичайно називається швидко (а найчастіше раптово) виникаюча локальна екологічна ситуація. При цьому завжди існує несприятливе сполучення трьох факторів: екстремальної геофізичної події (вогнища катастрофи); викликаного їм якого-небудь впливу на поверхні Землі (факторів поразки); нездатності населення з усіма суспільними структурами в достатньому ступені протистояти даному впливу (уразливості). Можливість звести до мінімуму збиток від стихійного лиха залежить від того, наскільки людина і суспільство є здатними впливати на кожній з перерахованих вище трьох факторів. Цей вплив передбачається сучасною наукою на рівні прогнозу, чи захисту запобігання.

Для більшості стихійних лих характерна відносна невизначеність часу виникнення і неоднорідність наслідків, що, у свою чергу, істотно залежать від таких факторів, як рівень економічного розвитку району нещастя, його географічне положення, характер землекористування, ступінь соціального розвитку й умови проживання населення, тривалість, інтенсивність, масштаб і частота стихійних лих.

Статистика свідчить, що щорічно на Землі пропадає безвісти близько 2 млн. чоловік. Переважна більшість таких зникнень пояснюється убивствами, нещасливими випадками і стихійними лихами.

Кожне стихійне лихо має свою фізичну сутність і соціальне фарбування, свої, тільки йому властиві причини виникнення, рушійні сили, характер і стадії розвитку, свої особливості впливу на навколишнє середовище. У той же час нерідко ті чи інші райони піддаються впливу відразу декількох стихійних лих, взаємозалежних один з одним. Урагани часто несуть за собою повені. Посуха приводить до масових пожеж. Землетруси і повені в ряді випадків сприяють виникненню епідемій. Можна затверджувати про "ланцюгове" взаємодії ряду небезпечних стихійних явищ, їхньої взаємної обумовленості і взаємозв'язки.

Зростаючий вплив людини на навколишнє середовище, швидкий розвиток і посилення експлуатації окремих районів земної кулі приводить до істотних змін у природному середовищі, порушує екологічну рівновагу і процеси природної саморегуляції природних явищ. Це, у свою чергу, підвищує ризик виникнення стихійних лих.

Незважаючи на різкі відмінності стихійних лих друг від друга, їм придатні загальні риси: великий просторовий розмах, значний вплив на навколишнє середовище і характер виробничої діяльності людини, сильний психологічний вплив на людей, захоплених стихією. Наявність ряду загальних рис дозволяє класифікувати стихійні лиха: по швидкості поширення, первинним причинам виникнення, можливості обмеження площі впливу.

По швидкості поширення стихійні лиха підрозділяються на ті розповсюджуються миттєво (землетрус) і поступово (урагани, повені, масові пожежі). При миттєвому поширенні стихійних лих перетворююча діяльність людини може здійснювати профілактичні заходи в досить великій зоні, де найбільш велика імовірність виникнення таких стихійних лих. При постійно поширюючихся стихійних лихах мається можливість здійснення широкого комплексу попереджувальних заходів як у період, що передує безпосередній погрозі виникнення стихійного лиха, так і після його виникнення - до моменту прямого впливу руйнівних сил природи.

По первинних причинах виникнення стихійні лиха розділяються на три групи: природні сили (урагани, землетруси, цунамі і т.д.); біологічний фактор (епідемії, епізоотії, эпифитолии); людський і техногенний фактори (аварії і катастрофи на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, металургійної, хімічної, мікробіологічної промисловості й ін.). Зазначені групи стихійних лих істотно відрізняються друг від друга. Причини їхнього виникнення мають вирішальне значення для судження про подальший розвиток стихійного лиха. Вони визначають характер його впливу на навколишнє середовище і людину. Причому обумовлені впливом людського і техногенного фактора аварії і катастрофи концентруються в обмежених географічних крапках. Вони знаходяться в прямої залежності від зростаючої щільності транспортних комунікацій на землі, у воді й у повітрі. Приміром, основні обсяги легкозаймистих, вибухонебезпечних і отрутних вантажів транспортуються в межах найбільш розвитих промислових регіонів, їх перетинають найбільші газо-, нафто- і нафтопродуктопроводи.

В увазі страховика повинен знаходитися людський фактор. Особливе значення цей фактор здобув в атомній енергетиці. Імовірність виникнення аварії на АЕС за рахунок систем керування і людського фактора досягає 60% (40 % приходиться на недосконалість технічних систем). За даними Американського бюро судноплавства (АБС), більш 4/5 всіх аварій і катастроф на флоті відбувається з вини людського фактора. Винятково великий вплив людського фактора в причинах аварій і катастроф на автомобільному, повітряному, залізничному транспорті. Тісне переплетення природних і технічних факторів ризику вимагає глибокої експертної оцінки страховика і спеціальних професійних знань.

По можливості обмеження зони впливу стихійних лих підрозділяються на локалізуємі (повені, масові пожежі) і нелокалізуємі (урагани, землетруси, цунамі, смерчі). Такий розподіл залежить від сили і швидкості поширення стихійного лиха. Якщо зону дії перших можна обмежити проведенням визначених робіт і тим самим не допустити поширення стихійного лиха на інші райони, то удержати других в якихось визначених границях практично неможливо.

Боротьба зі стихійними лихами має, як правило, три яскраво виражених періоди. Змістом першого періоду є проведення попереджувальних робіт. Цей період розпадається на два етапи. На першому - здійснюються попереджувальні роботи з метою повної ліквідації можливості виникнення стихійного лиха в даному чи районі значного зменшення розмірів збитку. Такі роботи проводяться задовго до початку впливу руйнівних сил природи. Вони можуть охоплювати дуже тривалий відрізок часу. На другому - проводяться профілактичні роботи, що спрямовані безпосередньо на захист від стихійного лиха при його неминучому виникненні в самий найближчий час. Найчастіше виконання заходів другого етапу починається з моменту одержання інформації про виникнення стихійного лиха. Зміст другого періоду - роботи з локалізації, а в ряді випадків і по ліквідації стихійного лиха в момент впливу сил стихії з метою максимально звузити зони руйнування, скоротити до мінімуму величину збитку, надати своєчасну допомогу постраждалим людям. У цей час негайно ліквідуються небезпечні аварії і створюються умови, що у наступному забезпечать найбільш швидке проведення відбудовних робіт.

Третій період характеризується ліквідацією наслідків стихійного лиха після припинення руйнівної дії сил стихії. У цей період формування цивільної оборони продовжують робити допомога постраждалому населенню і проводять великий комплекс відбудовних заходів. Третій період складається з двох етапів. На першому етапі проводяться самі невідкладні аварійно-відбудовні роботи з метою створення мінімально необхідних умов для життя населення і підтримки його господарської діяльності. У залежності від характеру й обсягу руйнувань, а також кількості притягнутих до робіт сил і засобів даний етап може продовжуватися від однієї до двох тижнів і більш. На другому етапі виконується комплекс заходів з метою повного відновлення виробництва і систем життєзабезпечення населення. Тривалість другого етапу залежить від обсягу руйнувань і притягнутих до відбудовних робіт сил і засобів. У більшості випадків він триває від декількох місяців до декількох років. Головними факторами, що визначають зміст і величину періодів, є вид, потужність і характер стихійного лиха.

RSSСтраница 1 из 5 [Всего 5 записей]1 2 3 4 5 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100