Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової діяльності

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Медицина
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=11805 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »

Альфа-ритм - характерні майже регулярні коливання потенціалів бодрящого спокійного мозку, коли немає зорових, слухових і інших подразників і розслаблена мускулатура. Альфа-ритм добре виражений при лежанні з закритими очами. Коли відкриваються очі і виникненні зорових образів альфа-ритм зникає. Характер альфа-ритму вроджений.

Бета-ритм - характерний для діючого стану мозку, більш швидкий. Амплітуда і частота бета-ритму збільшується при розумовій діяльності і емоціях.

Дельта-рим - спостерігається під час сну, або при порушенні діяльності великих півкуль головного мозку.

Тета-ритм - реєструється при негативних емоціях, неприємних і больових подразненнях. Реєструються також при голоданні і оборонних рефлексах тварин.

Сон за своєю фізіологічною сутністю є гальмуванням, яке поширюється по корі і підкорових утвореннях мозку. При цьому активний сон розвивається під впливом гальмівних умовних подразників, а пасивний - при обмеженні потоку аферентних імпульсів в кору великого мозку.

Настання сну зв'язують із збудженням структур, які розташовані в області згір'я. Ці структури пригнічують активність ретикулярної функції. Під час сну змінюється фізіологічна активність організму. У людини, яка спить, розслаблюється мускулатура, знижується шкірна чутливість, зір, слух, нюх, умовні рефлекси загальмовані. Обмін речовин, величина артеріального тиску, частота серцевих скорочень знижені.

Розрізняють дві фази сну:

Фазу "повільного сну" і фазу "швидкого сну".

Фаза "повільного сну" характеризується появою на ЕЕГ повільних хвиль з великою амплітудою дельта-хвиль. Під час "швидкого сну", який виникає періодично через 60-80 хв. і триває пів години. На ЕЕГ реєструються швидкі малоаплітудні хвилі - бета-хвилі. Період "швидкого" сну супроводжується швидкими рухами очних яблук. Під час нього сняться сни.

Механізми, що лежать в основі поведінки людини, забезпечують програмування, регуляцію та контроль різних форм свідомої діяльності, є складними інтегральними системами, об'єднаними в 3 функціональних блоки.

Перший функціональний блок мозку забезпечує регуляцію бадьорого стану та оптимального тонусу кори.

Другий - його функція полягає в прийомі, переробці та збереженні зовнішньої інформації.

Системи третього блоку відповідають за формування планів та програми дій, їх виконання. Тут відбувається порівняння ефекту дії з намірами та корекція помилок.

З другої половини першого року життя, коли у дітей уже сформувались умовні рефлекси і диференціровка першої сигнальної системи, починають появлятись у них перші мовні шуми, які поступово диференціюються в мовні звуки і склади. До кінця першого року спостерігається з'єднання складів в прості слова. До кінця року дитина виговорює 4-5 слів.

При нормальному спілкуванні дитини з оточуючими людьми мовні зв'язки утворюються шляхом повторення.

Другий рік є періодом швидкого мовного розвитку дитини. Словесний запас досягає 200-400 слів. Саме в цей час починають проявлятись перші признаки становлення абстрактного мислення. Це виявляється перетворенням слів з простих подразників у "сигнал сигналів".

Запамятована мозком інформація зберігається більш або менш тривало. Звідси і виник поділ пам'яті на короткочасну і довгочасну. Вважають, що в кіркових клітинах, які беруть участь в утворенні тимчасового зв'язку, при короткочасному зберіганні її відбуваються певні зрушення.

Тривале утримання нервових зв'язків ("довгочасна пам'ять") зв'язана, мабуть, із структурними змінами в синоптичному апараті або в тілі нервових клітин.

Вважають, що при повторних проходженнях нервових імпульсів шипики на дендритах кіркових нейронів збільшуються в розмірах, що в свою чергу підвищує синоптичну активність нейронів.

Довгочасна пам'ять пов'язана із зміною трофічних процесів, які зачіпають синтез медіаторів, що передають нервове збудження. Сліди пам'яті пов'язували з перерозподілом іонів, які регулюють рівень збудливості нейронів, з перебудовою ферментних систем.

Є також дані про можливе збереження слідів на рівні одиничних нейронів. Це дає підставу вважати, що замикання тимчасового зв'язку є лише одним із механізмів пам'яті. Добре відомі випадки запам'ятовування від одноразової дії зовнішнього стимулу.

Отже, пам'ять - це здатність живих істот сприймати, відбирати, зберігати і використовувати інформацію, для формування своєї поведінки.

Свідомість - це суб'єктивний світ людини від найпростіших елементарних відчуттів до абстрактного мислення.

Свідомість виникає тільки на вищих етапах розвитку у людини. Для неї характерно активне відображення навколишньої дійсності.

Функцією відображення володіють і спинний мозок і інші відділи ЦНС, але вона не має якості психічного відображення. Тільки кора великого мозку виконує психічну діяльність. Для виникнення свідомості необхідною є дія подразників внутрішнього світу на рецептори організму.

Свідомість є продуктом історичного розвитку її виникнення пов'язане з переходом предків людини до праці і з появленням мови.

Свідомість допомагає людині впізнати якість предметів, зрозуміти їх внутрішні закономірності.

Дякуючи свідомості людина може цілеспрямовано організувати свою працю для неї відкриваються широкі можливості спілкування з навколишнім світом. Таким чином, постійний зв'язок людини з навколишнім світом - це головна умова нормальної свідомої діяльності.

Кожна частина мозку відповідає за певні функції органів людини. Моторна зона - при її подразненні виникають скорочення скелетної мускулатури.

Зорова область - завдяки неї людина може бачити. При її пораненні наступає повна сліпота.

Слухова область - при її ураженні наступає повна втрата слуху.

Смакова область - її поранення ведуть до втрати або зміни смаку.

Нюхова область - її пошкодження веде не до повної втрати нюху, а тільки до його зниження.

При двосторонньому пошкодженні поля веде до повної втрати нюху.

Область шкіряних рецепторів клітини цієї області сприймають больові і термічні подразнення шкіри. При подразненнях задньої центральної звивини виникає або повна втрата чуттєвості (анестезія), або її зниження (гіпертензія).

1-2 сигнальні системи.

1 сигнальна система, як її назвав І.П.Павлов існує у людини. Це конкретні сигнали внутрішнього матеріального світу, які виникають в людей як від оточуючої природи, так і від соціального середовища. 1-ша сигнальна система людей відмічається швидкістю іррадіації і концентрації нервового процесу. Крім 1 сигнальної системи у людини є ще і 2 або словесна сигнальна система, тобто слова, які сигналізують подразнення 1 сигнальної системи в великі півкулі головного мозку. Кінестизичні подразники, які йдуть від мовних органів, - це другі сигнали, які представляють собою фізіологічну основу відволікання від дійсності.

Функція мови складається в рефлекторному регулюванні скорочення мускулатури, які беруть участь в акті усної і письмової мови. Завдяки аферентним імпульсам, які протікають з рецепторів рухового апарату, який бере участь в мові. При вимовленні, написанні і читанні слів сигнали в головний мозок поступають не тільки із органів словоутворення, але і з органів слуху, зору, а також з тих груп скелетних м'язів, скорочення яких супровідне вимовлянням слів (міміка і жестикуляція) і забезпечує акт писемства.

Отже, фукнція 2 сигнальної системи здійснюється багатьма мовними аналізаторами: кінестезичним, зоровим і слуховим. 2 сигнальна система складається не тільки із подразників, але і з слідів в головному мозку: звукових на слово яке чуємо, зорових на писемне слово. 2 сигнальна система складає таким чином, анатомо-фізіологічну основу усної і писемної мови.

У регуляції життєдіяльності особистості важливу роль відіграють соціальні норми. Формуються соціальні норми з урахуванням історії становлення і розвитку людства загалом, окремих держав, їх спільнот. Саме соціальні норми формують уявлення людей про необхідне і можливе прийняття і неприпустиме. Формуючись протягом століть, соціальні норми виконують функції відтворення людського роду, збереження моральних устоїв. Соціальні норми впливають і на процеси мислення й характер дій особистості. Так виховання людей у тій чи іншій системі поглядів призводить до змістової визначеності духовного складу особистості.

RSSСтраница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »



Найти репетитора

Найти репетитора

При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100