Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової системи

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Медицина
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=11808 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 3 [Всего 3 записей]1 2 3 »

Загальне представлення про периферичну нервову систему

До периферичної нервової системи відносяться задні і передні корінці спинного мозку, міжпозвоночні спинальні ганглії, спинномозкові нерви, їхні сплетення, периферичні нерви, а також корінці і ганглії черепних нервів і черепні нерви.

Формування периферичного нерва відбувається в такий спосіб. Задні і передні корінці, зближаючи, утворять до міжпозвоночного ганглія так називаний корінцевий нерв, після ганглія, що розташований у межпозвонковому отворі, випливає спинальний нерв. Виходячи з межпозвоночного отвору спинальні нерви поділяються на задні галузі, що іннервують м'язи і шкіру задньої поверхні спини і шиї, і передні більш могутні м'язи, що іннервують, і шкіру вентральних відділів тулуба і кінцівок. Передні галузі грудних сегментів утворять міжреберні м'язи; галузі шийних поперекових і крижових сегментів вступають у визначені з'єднання, утворити пучки сплетень: шийного, плечового, поперекового, крижового. Від пучків сплетень відходять периферичні нервові чи стовбури периферичні нерви.

Периферичні нерви є здебільшого змішаними і складаються з рухових волокон передніх корінців (аксонів кліток передніх рогів), чуттєвих волокон (дендритів кліток межпозвонкових вузлів) і вазомоторно-секреторно-трофічних волокон (симпатичних і парасимпатичних) від відповідних кліток сірої речовини бічних рогів спинного мозку і гангліїв симпатичного прикордонного стовбура.

Нервове волокно, що входить до складу периферичного нерва, складається з осьового циліндра, розташованого в центрі волокна, мієлінової чи м'якотілої оболонки, що вдягає осьовий циліндр і швановської оболонки.

Мієлінова оболонка нервового волокна місцями переривається, утворити так називані перехоплення Раньє. В області перехоплень осьовий циліндр належить безпосередньо до швановської оболонки. Мієлінова оболонка забезпечує роль електричного ізолятора, передбачається її участь у процесах обміну осьового циліндра. Швановські клітки мають загальне походження з нервовими елементами. Вони супроводжують осьовий циліндр периферичного нервового волокна подібно тому, як гліозні елементи супроводжують осьові циліндри в центральній нервовій системі, тому швановські клітки іноді називають периферичною глією.

Сполучна тканина в периферичних нервах представлена оболонками, що вдягають нервовий стовбур (епіневрий), окремі його пучки (періневрий) і нервові волокна (ендоневрий). В оболонках проходять судини, що харчують нерв.

Розвиток нервової системи

Нервова система вищих тварин і людини являє собою результат тривалого розвитку в процесі пристосувальної еволюції живих істот. Розвиток центральної нервової системи відбувалося насамперед у зв'язку з удосконаленням сприйняття й аналізу впливів із зовнішнього середовища.

Разом з тим удосконалювалася і здатність відповідати на ці впливи координованої, біологічно доцільною реакцією. Розвиток нервової системи йшов також у зв'язку з ускладненням будівлі організмів і необхідністю узгодження і регуляції роботи внутрішніх органів. Для розуміння діяльності нервової системи людини необхідно познайомитися з основними етапами її розвитку у філогенезі.

Виникнення центральної нервової системи.

У самих низько організованих тварин, наприклад в амеби, ще немає ні спеціальних рецепторів, ні спеціального рухового апарата, ні чого-небудь схожого на нервову систему. Будь-якою ділянкою свого тіла амеба може сприймати роздратування і реагувати на нього своєрідним рухом утворенням виросту протоплазми, чи псевдоподії. Випускаючи псевдоподію, амеба пересувається до подразника, наприклад до їжі.

У багатоклітинних організмів у процесі пристосувальної еволюції виникає спеціалізація різних частин тіла. З'являються клітки, а потім і органи, пристосовані для сприйняття роздратувань, для руху і для функції зв'язку і координації.

Поява нервових кліток не тільки дозволило передавати сигнали на більшу відстань, але і з'явилося морфологічною основою для зачатків координації елементарних реакцій, що приводить до утворення цілісного рухового акта.

Надалі в міру еволюції тваринного світу відбувається розвиток і удосконалення апаратів рецепції, руху і координації. Виникають різноманітні органи почуттів, пристосовані для сприйняття механічних, хімічних, температурних, світлових і інших подразників. З'являється складно улаштований руховий апарат, пристосований, у залежності від способу життя тварини, до плавання, повзанню, ходьбі, стрибкам, польоту і т.д. У результаті зосередження, чи централізації, розкиданих нервових кліток у компактні органи виникають центральна нервова система і периферичні нервові шляхи. По одним з цих шляхів нервові імпульси передаються від рецепторів у центральну нервову систему, по іншим - з центрів до еффекторів.

Призначення нервової системи.

Нервова система - є ведучою фізіологічною системою організму. Без її було б неможливе з'єднання незліченної безлічі кліток, тканин, органів у єдине гормональне працююче ціле.

Функціональну нервову систему поділяють "умовно" на два типи:

Нижча нервова система Вища нервова система

Містить у собі особливі процеси регуляції усіх внутрішніх органів і фізіологічних систем організму людини. Містить у собі ті функціональні механізми мозку, що забезпечують людині адекватний контакт із навколишнім середовищем.

Таким чином, завдяки діяльності нервовій системі ми зв'язані з навколишнім світом, здатні захоплюватися його досконалістю, пізнавати таємниці його матеріальних явищ. Нарешті, завдяки діяльності нервової системи, людина здатна активно впливати на навколишню природу, перетворювати її в бажаному напрямку.

На вищому етапі свого розвитку центральна нервова система здобуває ще одну функцію: вона стає органом психічної діяльності, у якому на основі фізіологічних процесів виникають відчуття, сприйняття і з'являється мислення. Мозок людини є органом, що забезпечує можливість соціального життя, спілкування людей один з одним, пізнання законом природи і суспільства і їхнє використання в суспільній практиці.

Дамо деяке представлення про умовні і безумовні рефлекси.

Особливості безумовних і умовних рефлексів.

Основною формою діяльності нервової системи є рефлекторна. Усі рефлекси прийнятий поділяти на безумовні й умовні.

Безумовні рефлекси - це уроджені, генетично запрограмовані реакції організму, властиві усім тваринам і людині. Рефлекторні дуги цих рефлексів формуються в процесі пренатального розвитку, а в деяких випадках - і в процесі постнатального розвитку. Наприклад, полові уроджені рефлекси остаточно формуються в людини тільки до моменту полової зрілості в підлітковому віці. Безумовні рефлекси мають консервативні, що мало змінюються рефлекторні дуги, що проходять головним чином через підкіркові відділи центральної нервової системи. Участь кори в протіканні багатьох безумовних рефлексів необов'язково.

Умовні рефлекси - індивідуальні, придбані реакції вищих тварин і людини, що виробилися в результаті научения (досвіду). Умовні рефлекси завжди індивідуально своєрідні. Рефлекторні дуги умовних рефлексів формуються в процесі постнатального онтогенезу. Вони характеризуються високою рухливістю, здатністю змінюватися під дією факторів середовища. Проходять рефлекторні дуги умовних рефлексів через вищий відділ головного мозку - КГМ.

Класифікація безумовних рефлексів.

Питання класифікації безумовних рефлексів поки залишається відкритим, хоча основні види цих реакцій добре відомі. Зупинимося на деяких особливо важливих безумовних рефлексах людини.

1. Харчові рефлекси. Наприклад, слиновиділення при влученні їжі в ротову чи порожнину смоктальний рефлекс у новонародженої дитини.

2. Оборонні рефлекси. Рефлекси, що захищають організм від різних несприятливих впливів, прикладом яких може бути рефлекс отдергивания руки при болючому роздратуванні пальця.

3. Орієнтовані рефлекси, Усякий новий несподіваний подразник звертає на себе знімання людини.

4. Ігрові рефлекси. Цей тип безумовних рефлексів широко зустрічається в різних представників тваринного світу і також має пристосувальне значення. Приклад: щенята, граючи, . полюють друг за другом, підкрадаються і нападають на свого "супротивника". Отже, у процесі гри тварина створює моделі можливих життєвих ситуацій і здійснює своєрідну "підготовку" до різних життєвих несподіванок.

RSSСтраница 1 из 3 [Всего 3 записей]1 2 3 »



Найти репетитора

Найти репетитора

При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100