Ботаніка як наука

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Биология
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=11317 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »

Ботаніка - це наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Цей термін походить від грецького слова botane, що означає "трава", "рослина", "овоч", "зелень".

Ботаніка як наука сформувалася близько 2300 років тому. Основоположниками її були видатні діячі стародавнього світу - Арістотель (384-322 pp. до н. е.) і Теофраст (370-286 pp. до н. е.). Вони узагальнили накопичені дані про різноманітність рослин та їхні властивості, способи культивування, розмноження і використання, географічне поширення. Теофрасту було відомо близько 500 видів корисних рослин не лише європейських видів, а й завезених із східних країн.

Перші праці з ботаніки писались латинською та грецькою мовами, а тому й досі в усіх країнах світу ця наука рясніє термінами, які мають в основі слова з цих мов. Це ускладнює вивчення предмета, але полегшує ознайомлення зі світовою ботанічною літературою.

Нині ботаніка - багатогалузева наука, яка вивчає як окремі рослини, так і сукупності їх - рослинні угруповання, з яких формуються луки, степи, ліси тощо. Структура і закономірність росту рослин, залежність їх від навколишнього середовища, закономірності поширення й розподілу окремих видів і всього рослинного покриву на земній кулі, походження та еволюція світу рослин, причини його різноманітності і класифікація, запаси у природі господарське цінних рослин і шляхи раціонального використання їх, розробка наукових основ введення в культуру нових кормових, лікарських, плодових, овочевих, технічних та інших рослин - ось далеко не повний перелік питань, які вивчають ботанічні науки.

На сьогодні науці відомо понад 500 тис. видів рослин і близько 1500 тис. видів тварин. Проте забруднення повітря й води, знищення лісів, застосування отрутохімікатів спричиняють порушення існуючих у біосфері екологічних зв'язків. Це призводить до найнесприятливіших наслідків - зникнення окремих видів. Отже, одне з першочергових завдань ботаніки - це розробка наукових основ охорони природних і рослинних ресурсів. Особлива увага приділяється вивченню й збереженню рідкісних і зникаючих рослин, що занесені у Червону книгу, оскільки з втратою кожного виду не лише зменшується різноманітність рослин, а й порушується стійкість рослинного угруповання, збалансована протягом багатьох тисяч років.

Виникнення рослинного світу і коротка історія його розвитку

Рослини, які є в даний період на Землі, з'явились не відразу. Рослинний світ розвивався поступово - від простих організмів до складних. Вперше рослини, як і взагалі життя, виникли у воді. Саме перші представники рослинного світу були найпростішими організмами. В процесі еволюції вони ускладнились і пристосувались до навколишнього середовища.

Зародження і розвиток рослинного світу тісно пов'язаний з історією земної поверхні. Палеоботаніка вивчає рештки колишніх рослин, які збереглися в земній корі, і дає уявлення про історію рослинного світу. Рештки давніх рослин можуть зберігатися в земній корі дуже довго в тих випадках, коли вони кам'яніють або залишають відбитки в осадових породах. Осадові породи часто ховають занесені й осілі на дно листки, плоди тощо.

Геологія всю історію земної кори поділяє на п'ять ер, а кожну еру на періоди, кожний період - на епоху (табл. 1).

Для кожної геологічної ери і її періодів характерний розвиток певних груп рослин і тварин. Найдавніша ера - архейська. Вона тривала понад 900 млн. років. Під час архейської ери, очевидно, з'явилися бактерії, оскільки у відкладах земної кори, що належать до цієї ери, є сліди діяльності залізобактерій. Мабуть, наприкінці архейської ери з'явились синьозелені водорості.

У протерозойську еру з'явились складніші рослинні організми у вигляді більш високо організованих за будовою водоростей.

Палеозойська ера характеризується ще більшим ускладненням форм рослинного світу. На початку цієї ери рослинний світ був представлений водними рослинами у вигляді водоростей (зелені, бурі, червоні). В цю ж еру виникли перші наземні рослини - псилофіти, які в девонський період палеозойської ери були домінуючими рослинами суші. Наприкінці палеозойської ери відбулося вимирання деревоподібних плаунів і хвощів; з'явились папоротеподібні, хвойні, саговникові.

Для мезозойської ери характерний розквіт голонасінних рослин. В юрський період цієї ери з'явились бенетити, які вважаються прототипами квіткових рослин, а наприкінці юрського періоду -

Таблиця 1. Послідовний розвиток рослинного і тваринного світу в різні геологічні ери

Виникнення людини і розвиток культурних рослин

квіткові - покритонасінні рослини, які стали швидко, поширюватися на всій Землі.

Кайнозойська ера, яка продовжується і в даний час, характеризується різким зменшенням голонасінних рослин і буйним розквітом покритонасінних (квіткових) рослин.

На Землі весь час відбувалася зміна клімату, поверхні, що призвело до зміни середовища, під впливом якого виникли нові форми рослин, а природний відбір знищував усе недосконале і зберігав найбільш життєздатне. Так створювались різноманітні форми рослин.

В історії розвитку рослинного світу можна виділити 6 основних епох, у кожній з яких спостерігалось домінування окремих груп рослин. Це епохи:

1) бактерій і близьких до них організмів;

2) водоростей;

3) псилофітів, які почали свій розвиток у воді, а потім вийшли на сушу;

4) виникнення і розвитку гігантських теломофітів (плаунів, хвощів, папоротей);

5) голонасінних;

6) покритонасінних, або квіткових, рослин.

Подібність і відмінність між рослинами і тваринами

Повітря, гірські породи, мінерали і живі речовини складаються з одних і тих самих хімічних елементів. У природі немає жодного хімічного елемента живих організмів, який би не зустрічався у неживій природі. Цим підтверджується спільність живої і неживої природи. Визначено, що хімічні сполуки, з яких складається нежива природа, набагато простіші від сполук, які є в живій природі. Так, у рослинах переважають вуглеводні сполуки, що складаються з вуглецю, кисню, водню і білків, в яких, крім згаданих речовин, є азот, сірка, фосфор, магній, калій, кальцій, залізо та інші речовини.

Складні сполуки вуглеводів і білків е результатом життєвих процесів рослин: потрібні для цих процесів речовини рослини засвоюють з повітря і грунту. Енергію, за рахунок якої утворюються складні органічні сполуки, рослини беруть від Сонця.

Усі життєві процеси, що відбуваються в організмі, тісно пов'язані з середовищем, в якому він перебуває. Середовище впливає також на інтенсивність обміну речовин, на процеси росту і розвитку організмів.

Обміном речовин називається процес засвоєння організмом речовин, розпад певної частини їх і виділення непотрібних з організму. Обмін речовин - загальна властивість, характерна для всіх живих організмів. Обмін речовин у неживому (горіння свічки, іржавіння заліза, руйнування скель) у процесі їх взаємодії з середовищем призводить до руйнування цих речовин. Тому відмінною властивістю живого є те, що в процесі обміну речовин воно самооновлюється, росте, розвивається, в той час як неживе під час обміну речовин з середовищем руйнується. Живе, ізольоване від зовнішнього середовища, гине, а неживе, навпаки, зберігається.

На Землі є два світи живих організмів: рослин і тварин, які розвивалися паралельно.

Рослини і тварини мають спільне походження і їх виникнення на Землі відноситься до далекого минулого, яке обчислюється мільйонами років.

Рослини і тварини виникли у процесі довгої еволюції, тобто в процесі історичного розвитку від спільних предків - примітивних форм життя. Рослини і тварини, які мають спільних предків, мають багато подібних рис і одночасно значною мірою відрізняються один від одного. Рослинним і тваринним організмам властивий обмін речовин, живлення, ріст, рух, подразливість тощо. Особливо багато подібних рис спостерігається у нижчих (примітивних) рослин і тварин. Наприклад, мікроскопічне дрібні одноклітинні організми - евглени - ботаніки нерідко відносять до рослин, а зоологи - до тваринного світу.

В той жес час між вищими рослинами і тваринами є чимало відмінностей. Головна відмінність полягає в тому, що зелені рослини можуть існувати незалежно від тварин. У клітинах переважної більшості рослин є хлорофіл. Завдяки наявності хлорофілу, який міститься в пластидах, зелені рослини, використовуючи енергію Сонця, можуть засвоювати вуглекислий газ з повітря. З елементів цього газу і води в рослині утворюються вуглеводи, потім внаслідок поєднання їх з іншими речовинами - різні органічні сполуки.

RSSСтраница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100