Валютно-курсова політика центрального банку

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Финансы
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=58 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 7 [Всего 7 записей]1 2 3 4 5 » ... Последняя »

Валютно-курсова політика центрального банку держави є складовою частиною його грошово-кредитної політики, а отже, і загальної державної макроекономічної політики. Напрям зміни валютного курсу національної грошової одиниці впливає на результати економічної діяльності та виконання боргових зобов’язань. Так, девальвація національної грошової одиниці є сприятливою для діяльності експортерів і розрахунків по внутрішніх боргах. В той же час ревальвація сприяє діяльності імпортерів і здійсненню розрахунків по зовнішніх боргах.

Завданням валютно-курсової політики держави є забезпечення стабільної зовнішньої купівельної спроможності національних грошей. Це виражається в підтримці стабільного валютного курсу національної грошової одиниці держави.

Основою стабільності національної грошової одиниці є забезпечення на валютних ринках відповідності між пропозицією та попитом на валюту. З цією метою центральний банк може викуповувати надлишкову (відносно попиту) пропозицію валюти для поповнення своїх валютних резервів і за їх рахунок задовольняти недостатню пропозицію валюти. Стабільність багатьох національних валют значною мірою поясняються наявністю у центрального банку держави великих валютних резервів. Для підтримки стабільності національної грошової одиниці використовуються також монетарні інструменти центрального банку, операції на відкритому ринку, методи валютного контролю та валютного регулювання. Отже, проведення валютно-курсової політики має такі складові, як:

- режим курсоутворення;

- підтримка валютних резервів центрального банку на рівні, необхідному для забезпечення стабільності національної валюти;

- зміна ставки рефінансування та норм обов’язкового резервування коштів, залучених банківською системою, проведення центральним банком депозитних операцій та випуск ним власних цінних паперів;

- здійснення заходів валютного регулювання і валютного контролю;

- операції на відкритому ринку.

Центральні банки Росії та України заявили про намір у 2000 р. застосовувати режим плаваючого валютного курсу своїх національних грошових одиниць. Присутність цих банків на валютному ринку спрямована на згладжування амплітуди різких курсових коливань, а також на захист національних валют від масованих спекулятивних атак. НБУ так і не зміг дотримати валютний коридор, встановлений останнім разом на 1999 р. у межах 3,4-4,6 грн/дол. США. ЦБ РФ відмовився від валютного коридору після фінансової кризи 1998 року. Оскільки для підтримки стабільності національних валют України і Росії використовуються валютні інтервенції та інструменти грошово-кредитної політики в поєднанні з методами валютного регулювання і валютного контролю та операціями на відкритих ринках, слід вважати, що валютно-курсова політика центральних банків обох країн у 2000 р. проводиться в режимі регульованого плаваючого валютного курсу.

У Росії курс рубля з вересня 1998 р. визначається за результатами торгів у системі електронних лотових торгів (СЕЛТ). В Україні місцем курсоутворення з 19 березня 1999 р. є міжбанківський валютний ринок. До цього курс гривні визначався за результатами торгів на українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ).

На кінець 1999 р. валютні резерви НБУ становили 1046,4 млн дол. США, а Центробанку РФ - 8457 млн дол. (золотовалютні - 12456 млн дол.). У міжнародній практиці прийнято, що валютні резерви мають бути не меншими, ніж обсяг 2-х місяців імпорту. Якщо виходити із суми близько 2,52 млрд дол. США середньомісячного обсягу російського імпорту в 1999 р., то величина валютних резервів ЦБ РФ на кінець 1999 р. відповідала обсягам імпорту більше ніж за 3 місяці. Середньомісячний обсяг українського імпорту в 1999 р. становив майже 1 млрд дол. США. Отже, валютні резерви НБУ на кінець 1999 р. не задовольняли умову їх відповідності 2-х місячному обсягу імпорту. Вони були меншими від обсягу критичного імпорту за два місяці, якщо виходити з того, що питома вага імпорту палива у загальних обсягах імпорту становить 60-70%.

Основними показниками, які характеризують валютно-курсову політику, є динаміка валютного курсу національної грошової одиниці та стан валютних резервів центрального банку держави. Ці дані, згідно із статистичною інформацією центральних банків обох країн [6, 7], наведені в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1

Показники валютного курсу російського рубля й української

гривні та обсягів валютних резервів ЦБ РФ І НБУ

Показники Од. виміру 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р.

1 2 3 4 5 6

РФ

Офіційний курс рубля (на кінець року) руб./дол.США 5,560 5,960 20,65 27,0

Рівень девальвації рубля за рік % 19,8 7,2 3,46 р. 30,7

Валютні резерви на кінець року млн дол.США 11276 12895 7801 8457

Золотовалютні резерви на кінець року млн дол.США 15324 17784 12223 12456

Україна

Офіційний курс гривні (на кінець року) грн/дол.США 1,889 1,899 3,427 5,2163

Рівень девальвації гривні за рік % 5,3 0,5 84,4 52,2

Валютні резерви на кінець року млн дол.США 1960 2341,1 685,5 1046,4

Фінансова криза 1998 р. була також і валютною кризою. Тому нинішню валютно-курсову політику ЦБ РФ і НБУ потрібно розглядати як наслідок її проведення у минулих роках.

У середині 1995 р. в Росії використовувався режим плаваючого валютного курсу рубля. В подальшому щодо динаміки цього курсу введено обмеження у вигляді валютного коридору, який з середини 1996 р. був похилим. Як вважають у Центральному банку, встановлення валютного коридору відіграло позитивну роль, давши змогу обмежити інфляційні очікування. Так, якщо у 1996 р. інфляція становила 21,8%, то вже у 1997 р. вона зменшилась до 11 відсотків.

Кількісні параметри курсової політики Росії на 1998-2000 рр. були визначені, виходячи з того, що в 1996 і 1997 рр. спостерігалось надходження іноземного короткострокового капіталу в значних обсягах, а сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу мало значну позитивну величину. Відповідно до Спільної заяви уряду і ЦБ РФ, середній курс рубля на 1998–2000 рр. повинен знаходитись на рівні 6,2 руб./дол. США. При цьому у 1998 р. середнє значення курсу рубля мало становити 6,1 руб./дол. США [27]. Показники грошової сфери (грошова маса, відсоткові ставки) повинні були формуватись, виходячи з необхідності підтримки заданої динаміки валютного курсу. Фактично курс рубля було зафіксовано (монетарний якір інфляції).

Ніяк не позначилась на політиці Центробанку і те, що в кінці 1997 р. з’явились реальні ознаки зміни на протилежний напряму грошових потоків іноземного капіталу, а сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу за ІІ квартал цього року вже було негативним. У таблиці 2.3.2 наведені дані ЦБ РФ [53] щодо сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу Росії за 1996-1999 роки.

Таблиця 2.3.2

Сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу РФ за 1996-1999 роки

млн дол. США

Рік 1-й кв. 2-й кв. 3-й кв. 4-й кв. За рік

1996 3850 1704 2165 4728 12448

1997 3788 -199 -1064 20 2545

1998 -2224 -3325 -165 6754 1040

1999 4490 4313 5634 10523 24961

Для підтримки валютного курсу рубля вже з листопада 1997 р. використовувались підвищення ставки рефінансування Центробанку та інтервенції з валютних резервів. Зміни ставки рефінансування давали змогу регулювати тиск на валютний ринок шляхом зміни орієнтиру прибутковості позичкових цінних паперів. Зрештою, ЦБ РФ відмовився від того, щоб змінювати ставку рефінансування. Останній раз у 1998 р. вона була змінена з 60% до 80% (з 24.07.1998 р.), причому це її значення зберігалось аж до 10 червня 1999 р. (з 10.06.1999 р. – 55%).

Використання валютних інтервенцій для підтримки курсу рубля призвело до значного скорочення золотовалютних резервів за перші вісім місяців 1998 року. Тільки за серпень 1998 р. на це витрачено майже 6 млрд дол. США. В результаті Центробанк відмовився від політики підтримки курсу рубля за рахунок золотовалютних резервів, про що було оголошено 1 вересня 1998 року. З 2 вересня ЦБ перейшов на режим плаваючого валютного курсу рубля з курсоутворенням у системі торгів СЕЛТ. Отже, значні витрати валютних резервів для підтримки курсу рубля (до того ж ще й завищеного) по відношенню до долара США є однією з вагомих причин валютної кризи 1998 року.

RSSСтраница 1 из 7 [Всего 7 записей]1 2 3 4 5 » ... Последняя »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100