Вексель, як кредитно-розрахунковий засіб

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Финансы
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=2108 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 3 [Всего 3 записей]1 2 3 »

Первісно, на зорі свого виникнення, вексель є засобом переказу грошей з однієї місцевості в іншу. В нинішній час вексель практичні не використовується в якості засобу переказу, бо з'явилися інші, більш ефективні засоби переказу грошей.

Пізніше вексель стає найважливішим платіжним засобом. Надійні векселі починають обертатися поряд з грошами. Все це стало можливим в зв'язку з появою індосаменту. В. І. Снігірьов писав, що завдяки індосаменту вексель піднявся на таку висоту, на якій могли стояти тільки грошові знаки. Недаремно його називали "купецькими грошами".

Абстрактність і формальність векселя, а також солідарна відповідальність векселедавця, індосанта, аваліста і акцептанта створюють тверду певність у вексельного кредитора (векселедержателя) у вчасному отриманні грошової суми по векселю. Завдяки цьому вексель стає одним з найважливіших засобів кредиту. Потреба господарюючих суб'єктів в грошових засобах є об'єктивно обумовленою.

Відомо, що виробничі фонди комерційної організації в певний момент часу водночас існують в грошовій, продуктивній і товарній формах. Рух вартості фондів являє собою послідовний безперервний її перехід з однієї функціональної форми в іншу. Цьому процесу об'єктивно притаманна нерівномірність, зумовлена індивідуальним характером кругообігу фондів комерційної організації. Проявом даної нерівномірності є утворення приливів і відливів грошових коштів в ході руху як основних, так і оборотних фондів.

Індивідуальні кругообіги і обороти коштів в господарюючих суб'єктах взаємопов'язані в рамках єдиного відновлювального процесу. В зв'язку з цим з'являється можливість тимчасовий брак коштів одних господарських суб'єктів заповнити за рахунок тимчасового надлишку коштів інших, бо вивільнення коштів і додаткова потреба в них, як правило, не співпадають по суб'єктам утворення, по часу і кількісно. Процес акумуляції тимчасово вільних грошових коштів і їхній перерозподіл здійснюється за допомогою кредиту. Таким чином розв'язується протиріччя між тимчасовим осіданням засобів і необхідністю їхнього ефективного використання.

Тимчасовий недолік засобів може бути заповнений або за рахунок банківського кредиту, або комерційного.

Комерційний кредит - це кредит, що надається одними комерційними організаціями іншим в вигляді авансу, попередньої оплати, відстрочки і розстрочення оплати товарів, робіт або послуг. Комерційний кредит надається не по самостійному позичковому зобов'язанню (договору позики, кредитному договору, договору про товарний кредит), а в виконання договорів на реалізацію товарів, виконання робіт або про надання послуг. Метою комерційного кредиту є прискорення реалізації товарів.

Банківський кредит - це надання банком грошових сум позичальникам в користування на умовах поворотності з сплатою відсотка. Позичальником може виступати підприємець, комерційна організація, держава (в особі своїх органів) і інші суб'єкти цивільного права. Кредитором виступає, як правило, банк. Метою банківського кредиту є отримання прибутку по кредитним договорам.

Мета комерційного і банківського кредиту помітно відрізняються, тому і відсоток по комерційному кредиту, як правило, нижче, ніж по банківському. Кредитні відношення можуть оформлюватися різноманітними засобами, наприклад, кредитним договором, договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу і т.д. Кредит, оформлений векселем, має ряд переваг перед звичайним позичковим зобов'язанням, по якому кредитор, як правило, не може достроково задовольнити свої вимоги. Вексельний кредитор, навпаки, має можливість негайно перетворити вексель в гроші. Векселедержатель може продати вексель, передавши його по індосаменту, або врахувати в банку. Врахуванням векселя (дисконтом) називається угода векселедержателя і банка на умовах дострокової виплати суми, зазначеної в векселі, з утриманням облікових відсотків за отримання вексельної суми раніше відзначеного в векселі терміну. Векселедержатель може просто розрахуватись векселем за товари, послуги.

Основне призначення векселя - оформлювати комерційний кредит. Подивимось яким чином можна використати вексель для цієї мети.

Вексель може використовуватися в поєднанні майже з будь-яким договором. Основна умова - наявність елементів кредиту між суб'єктами господарської угоди. Іншими словами, одна сторона договору надає відстрочку платежу іншій стороні. Найбільш характерними договорами, в яких використовується вексель, є договори купівлі-продажу і поставки.

По договору поставки одна комерційна організація поставила партію товарів іншій комерційної організації. При звичайному порядку речей покупець відразу повинен розрахуватися з постачальником за поставлений товар. Ще гірше, коли постачальник абсолютно не довіряє покупцю і вимагає передоплату за товари. При нормальній економічній ситуації постачальник, якщо йому дозволяє власне фінансове положення, може надати комерційний кредит покупцю в вигляді відстрочки платежу за відвантажену продукцію. Для оформлення кредитних відносин вдаються до векселя. Число комбінацій по використанню векселі величезно. Розглянемо деякі з них.

Сама проста комбінація. Покупець видає простий вексель постачальнику. Він може видати не один простий вексель, а декілька, так, щоб сума номіналів векселів дорівнювала розміру наданого кредиту. В цій ситуації покупець є векселедавцем, а постачальник першим векселедержателем.

Інша комбінація. Покупець може видати постачальнику не простий вексель, а переказний. В цьому випадку покупець є векселедавцем, а постачальник першим отримувачем векселя (ремітентом). В цій комбінації з'являється додаткова фігура платника, що повинен буде оплатити вексель. Постачальник, якщо він не знає платника, цілком може сумніватись, оплатить чи останній вексель. Тоді, щоб розвіяти сумніви постачальника, покупець може видати постачальнику переказний вексель "свойому наказу", причому що акцептувався платником. Це створить додаткові гарантії для постачальника, бо трасат своїм акцептом висловив свою згоду оплатити вексель.

Далі переказний вексель може бути використаний слідуючим чином. Переказний вексель видає не покупець, а постачальник. Тут переказний вексель виставляє постачальника на покупця, а останній його акцептує. Час акцепту може бути різноманітним. Покупець може відразу акцептувати переказний вексель постачальника. Однак постачальник може не знати імені першого отримувача векселя, то він ще не знає, кому він зможе реалізувати свій вексель. Тому постачальник і покупець можуть домовитись, що покупець акцептує вищезазначений вексель через деякий час. Цю ситуацію можна розв'язати і іншим чином. Постачальник виставляє переказний вексель свойому наказу на ім'я покупця, а останній в свою чергу відразу його акцептує. В цій ситуації постачальник водночас є трасантом і ремітентом. Покупець, акцептувавши вексель, стає платником по векселю. В цій ситуації постачальник, являючись ремітентом, має можливість знайти першого отримувача векселя. Причому пошук його полегшується тим, що вексель постачальника вже акцептований покупцем.

Можна навести ще один приклад, коли покупець може передати постачальнику вексель (як простий, так і переказний), в якому перший є лише індосантом. В цьому випадку постачальник також надає покупцю кредит, з тієї лише різницею, що останній передає вексель, в якому він не є ані векселедавцем, ані платником.

Кредитор, що має на руках вексель, може по-різному їм розпорядитися. По-перше, він може залишити вексель у себе, дочекатись терміну платежу і отримати гроші по векселю. Це можливо як в тій ситуації, коли постачальник є векселедержателем по простому векселю, так і в тому випадку, коли він є векселедавцем, або векселедержателем в переказному векселі. По-друге, постачальник може потребувати грошей, тому він може розрахуватись цим векселем за товари, роботи, послуги. По-третє, постачальник, потребувати грошей, може перетворити вексель в гроші до терміну платежу по векселю. Для цього він повинен його врахувати в банку, або віддати вексель в заставу.

Врахування і застава векселів є класичними операціями банків при роботі з векселями. В цьому випадку комерційний кредит тісно переплітається з банківським.

RSSСтраница 1 из 3 [Всего 3 записей]1 2 3 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100