Види модальності в логіці

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Логика
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=11262 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.

Деонтична модальність ("обов'язок" /грец. ) - виражений в судженні припис в формі поради, побажання, правила поведінки чи наказу, які зумовлюють людину на конкретні дії. До них відносять різні нормативні висловлювання, в тому числі і норми права, тобто офіційно прийняті уповноваженим органом загальнообов'язкові правила поведінки, які регулюють правові відносини в соціальному середовищі, невиконання яких веде до застосування юридичних санкцій. елементами правової норми є такі явно чи неявно виражені в ній компоненти:

1) авторитет - орган установивший норму;

2) адресат - особи, яким належить виконувати припис;

3) диспозиція - дія, яку потрібно виконати;

4) деонтична характеристика норми - певний тип припису;

5) санкція - юридичний наслідок невиконання припису.

Серед цих п'яти компонентів модальний аналіз цікавить саме п.4. Праву завжди відповідає зобов'язаність і навпаки (Право купити і зобов'язаність видати куплене). Право і зобов'язаність виражають за допомогою деонтичних операторів.

О - зобов'язування; F - заборона; Р - дозвіл. Символом d позначають регулюєму дію; символами x, y, z - суб'єктів правовідносин. У відповідності з деонтичними операторами серед норм права розрізняють: (1) правозобов'язуючі; (2) правозаборонюючі; (3) правопредоставляючі.

1) Правозобов'язуючі норми формулюють за допомогою слів: "зобов'язаний", "повинен", "належить", "признається" та ін. - символічно О (d) "дія d належить обов'язковому виконанню". Якщо фіксуються і учасники правовідносин то О (x, y, z) - "х зобов'язаний виконати дію d на користь y).

2) Правозабороняючі норми формулюються слова "забороняється", "не вправі", "не може", "не допускається" і ін. (Забороняється арештовувати). Символічно - F (d) "дія d забороняється", а Якщо d ' S, то "Якщо здійснено дію d, то застосовується санкція S".

3) Правопредоставляючі норми формулюються словами: "має право", "може мати", "може прийняти" і ін. Символічно Р(d) "надається право виконати d".

Оператори (О, F) - зобов'язання і заборона - відносяться до сильних деонтичних характеристик , (Р) дозвіл є слабкою характеристикою. О і F виражені один через одного: зобов'язаність виконати певну дію еквівалентна забороні не виконати його: О(d) F(d).

"Дозвіл" як слабка характеристика виражається через сильну - через О і F по схемі: Р(d) ~О(d) ~F(d). Читається: дозвіл виконати дію d означає, що виконання d не обов'язкове і не заборонено. Раціонально побудована нормативно-правова система повинна задовольняти мінімальним модальним деонтичним вимогам: 1) несперечливості; 2) збалансованості; 3) повноти.

1) деонтична несперечливість є в тому, що система права виключає деонтично несумісні норми. Несумісні - це ті, в яких одночасно учасником правовідносин приписується:

(1) О(d) О(~d) зобов'язаність виконати d і не-d.

(2) F(d) F(~d) заборону виконати d і не-d.

(3) О(d) F(~d) зобов'язаність виконати d і заборону виконати не-d.

2) деонтична збалансованість - для всякої прдестовляючої норми в правовій системі передбачена відповідна їй правозобов'язуюча норма і навпаки.

3) деонтична повнота означає, що в системі регулюються всі передбачені в даній предметній області дії і в ній нема нерегулюємих дій. (Все що в ній не заборонено (в системі), то дозволене і навпаки). Повнота до кінця не досягається в силу змін соціальних відношень закону.

Атлетична модальність - це виражена в судження в термінах необхідності-випадковості чи можливості-неможливості інформація про логічну чи фактичну детермінованість судження.

Підставами істинності чи хибності судження виступають структурно-логічні характеристики самих суджень, чи їх співвідношення з фактичним становищем справ в реальній дійсності. Звідси відповідні типи модальності: (1) логічна і (2) фактична модальність.

1) Логічна модальність зв'язана з логічною детермінованістю суджень, коли істинність чи хибність визначається структурою, чи формою судження. Логічно істинні судження (L-і) виражають закони логіки. Логічно хибне - це суперечливі судження (L-x). Р ~ Р - іст. - закон виключеного третього; ~(Р'Р) - хиб. суперечить закону тотожності. (L-і і L-х) судження утворюють клас логічно детермінованих суджень (обумовлених). Всі інші є класом фактичних детермінованих суджень:

2) Фактична модальність - визначається об'єктивною дійсністю.

Реальні зв'язки між предметами виражаються фактичною модальністю за допомогою алетично модальних понять: необхідна і випадкова. Фактично необхідними є судження, в яких міститься інформація про закони науки. (Слова модальності - необхідно, обов'язково, непременно і ін.

"S необхідно є (не є) Р". В символічній мові для поняття необхідності загальноприйнятий знак ђ, - оператор необхідності. (ђ ђ~Р). Фактично випадкові - це судження, які не містять інформації про закони науки, і їх істинність чи хибність визначаються конкретними емпіричними умовами. "Наполеон вмер 5 травня 1821 року". До випадкових відносять судження, які не є необхідними. Іншою еквівалентною необхідності і випадковості є пари модальних понять - можливість і неможливість.

Фактично можливими є судження, які містять інформацію про принципову сумісність двох явищ: "Команда А може виграти у В команди", а може і не виграти. В мові це слова: можливо, може бути, не виключено, допускається і ін. "S може бути (може не) P". В символічній мові для поняття можливості прийнято знак - - оператор можливості. - р - "можливо р". Судження - є істинним чи хибним і складає клас фактично можливих суджень (? ?~Р). Доповнення до цього класу є клас фактично неможливих суджень - це судження, які містять інформацію про принципову несумісність двох явищ. ("На Місяці неможливе життя) (~?~Р чи ~?Р).

В узагальненому вигляді фактично детерміновані судження в модальних термінах "можливості" і "неможливості" можуть бути представлені в наступному виді:

Модальні поняття необхідності випадковості нерідко виражають через поняття неможливості і можливості: оператори ђ і - - взаємовизначаємі.

(1) Необхідність Р неможливості ~Р;

(2) Можливість Р запереченню необхідності






При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100