Гострі кишкові інфекції , спричинені умовно-патогенними збудниками

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Медицина
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=12034 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 4 [Всего 4 записей]1 2 3 4 »

Кишкова інфекція протейної етіології - протеоз (proteosis)

Кишкова інфекція протейної етіології характеризується ураженням травного трактупо типу гастроентериту або ентероколіту і спричиняється бактеріями роду Proteus.

Етіологія. Збудники кишкової інфекції - грамнегативні рухомі поліморфні палички, факультативні анаероби , спор і капсул не утворюють, належать до родини Enterobacteriaceae. Протейні мікроби мають два антигени : соматичний О-антиген (термостабільний) і джгутиковий Н-антиген (термолабільний ), утворюють ендотоксин, гемолізин, лейкоцидин, гіалуронідазу, фібринолізин, лецитиназу.

Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворі на протейну інфекцію, рідше здорові носії. Передача інфекції здійснюється переважно аліментарним шляхом. Захворювання зустрічається переважно влітку.Протейна інфекція розвивається переважно в дітей раннього віку, ослаблених попередніми захворюваннями , тривало лікованих антибактеріальними препаратами. Унаслідок масивного інфікування можливий розвиток захворювання і в здорових дітей .

Патогенез.Захворювання може виникати внаслідок екзогенного інфікування або на фоні дисбактеріозу (ендогенна інфекція). У разі масивного інфікування хвороба розвивається по типу харчової токсикоінфекції, в патогенезі якої провідну роль відіграє ендотоксин, який звільняється в кишечнику внаслідок масової загибелі протейних мікробів. Ендотоксин уражує слизові оболонки травного тракту і спричинює загальні симптоми інтоксикації. У разі контактно-побутового шляху зараження, а також у разі ендогенної інфекції патологічний процес розвивається більш повільно, переважно в тонкій і товстій кишках(ентерит і ентероколіт). Завдяки високій інвазивності частина бактерій проникає в стінку кишечника , звідки гематогенним і лімфогенним шляхом потрапляє в органи, де зберігається, і можливо, розмножується протягом декількох днів, особливо в нирках і лімфовузлах. У разі значного послаблення імунітету можуть виникати вторинні вогнища , які проявляються у вигляді локальної інфекції (пневмонія, пієлонефрит, гнійний менінгіт тощо ) або генералізованого септичного процесу .

Клініка. Перебіг шлунково-кишкової форми протейної інфекції відбувається по типу гастроентериту (харчової токсикоінфекції), ентериту або ентероколіту .

Гастрит і гастроентерит зустрічаються переважно в дітей старшого віку . Інкубаційний період короткий- 2-5год. Захворювання починається гостро : розбитість, головний біль, гарячка, нудота і повторне блювання .Температура тіла підвищується до 38-39С протягом 1-2 днів або буває нормальною чи навіть зниженою. Нв фоні симптомів інтоксикації всі хворі скаржаться на нападоподібний біль у животі , частіше в епігастральній ділянці, деколи по всьому животі. Водночас частішають випорожнення , котрі стають рідкими, водянистими, без суттєвих патологічних домішок. Деколи у випорожненнях з`являються домішки слизу і навіть крові. Живіт помірно здутий, м`який болючий. Печінка і селезінка не збільшені. Язик обкладений, вологий . У тяжких випадках може розвиватись колаптоїдний ствн із падінням артеріального тиску, різкою блідістю, похолоданням кінцівок, судомами. Це може призвести до летального кінця. Перебіг захворювання у більшості хворих відбівається у середньоважкій або легкій формах і закінчується через 2-6 днів повним видужанням .

Ентерит і ентероколіт спостерігаються у новонароджених і ослаблених дітей. Інкубаційний період 2-5 днів.Початок гострий, рідко поступовий. Хвороба проявляється короткочасним підвищенням температури тіла та симптомами інтоксикації , розладом випорожнень. Неспокій у дитини пов`язаний із пнріодично виникаючим болем іживоті. Випорожнення рідкі , часто зелені, з піною, домішками слизу і крові та різким гнильним запахом. Під час огляду шкірні покриви бліді, живіт помірно здутий, відмічається бурчання і болючість по ходу тонкої і товстої кишок, сильне подразнення навколо відхідника. За тяжкістю перебігу розрізняють легку, середньотяжку і тяжку протейну кишкову інфекцію з гострим (до1міс), затяжним(від1до3міс) і хронічним (понад 3міс) перебігом.

Діагностика.Протейна кишкова інфекція діагностується на підставі водянистих, нерідко смердючих випорожнень із домішками слизу, зелені, рідше крові. Характерні також нападоподібний біль у животі, болючість сигмоподібної кишки без її спазму. Симптоми інтоксикації виражені помірно. У крові часто відзначаються лейкопенія або нормоцитоз, відносна нейтропенія зі зсувом вліво, відносний лімфоцитоз, незначне підвищення ШОЕ(15-25мм/год). Під час ректороманоскопічного дослідження виявляють катаральний або катарально-геморагічний, рідко ерозивний проктосигмоїдит. Бактеріологічному дослідженню підлягають випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунка, залишки їжі, молоко матері. Для діагностики має значення масивний і багаторазовий засів, а також однорідність виділених із різних джерел штамів. Із виділеним від хворого штамом протея ставлять РА або РНГА. Наростання титру специфічних антитіл у 4 і більше разів у динаміцізахворювання достовірно підтверджує діагноз протейної інфекції .

Лікування.Принципи госпіталізації, дієтетики і патогенетичної терапії такі ж, як і за інших кишкових інфекцій. За легких форм захворювання специфічне лікування не потрібне. При тяжких гастроентеритичних формах, перебіг яких відбувається по типу харчової токсикоінфекції, в перші години хвороби необхідно зробити промивання шлунка. Антибіотики слід призначати при середньоважких і особливо тяжких формах хвороби, по можливості з урухуванням виділених штамів протея та їх чутливості. Звичайно призначають канаміцин, левоміцетину сукцинат, гентаміцин, невіграмон, цепорин та інші цефалоспорини, аміноглікозиди. Використовують також коліпротейний бактеріофаг і лактоглобулін.

Профілактика.Суворе дотримання санітарно-гігієнічного режиму в пологових будинках, відділеннях недоношених, лікарнях, на підприємствах громадського харчування. Велике протиепідемічне значення має рання діогностика, ізоляція хворих і підвищення захисних сил макроорганізму.

Кишкова клебсієльозна інфекція - клебсієльоз(klebsielosis)

Найчастіше клебсієльз у дітей раннього віку проявляється у вигляді гострої кишкової інфекції з перебігом по типу гастриту, ентериту або ентероколіту. Іншими формами клебсієльозної інфекції є пневмонія, цистоуретропієлонефрит, менінгоенцефаліт, сепсис.

Етіологія. Грамнегативні нерухомі капсульні палички з родини Еnterobacteriaceae. У людини захворювання частіше спричинюють Kl.pneumonial, Kl.oxytoka, Kl.ozaenae, Kl.rhinoscleromatic. Клебсієли утворюють ендотоксин, деякі з них (наприклад, Kl.pneumoniae) можуть продукувати екзотоксин. Завдяки наявності капсули збудники стійкі в навколишньому середовищі.

Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворі люди і тварини, або носії, які виділяють збудник у великій кількості. Інфікування новонароджених може відбуватись під час пологів від матері - носія клебсієл. Але частіше діти заражуються через предмети догляду. Нерідко інфекція передається аліментарним шляхом.

Патогенез. Вхідними воротами інфекції є травний тракт. Хвороба може виникати внаслідок екзогенного інфікування або ендогенної інфекції. За умови масивного інфікування основною патогенетичною ланкою є токсемія, яка виникає внаслідок масової загибелі клебсієл у шлунку і тонкій кишці. Але частіше процес розвивається за рахунок ендо- і екзотоксину, що звільняється, і внаслідок дії самих мікробних тіл. При цьому велике значення має висока здатність клебсієл до інвазії, котра може закінчитись масовою бактеріємією з виникненням нових вогнищ інфекції (гнійний менінгіт, пієлонефрит, пневмонія, сепсис ). Генералізовані форми клебсієльозної інфекції зустрічаються рідко, тільки в глибоко недоношених дітей, ослабленими частими захворюваннями з імунодефіцитим.

Клініка. Інкубаційний період триває 3-5год при масивному інфікуванні та 3-6діб при контактно-побутовому зараженні. Захворювання починається гостро з підвищення температури до 38-39С і навіть до 4оС, зригувань, блування і розладів випорожнень. До кінця 1-ї доби стан дитини може бути важким. Виражені симптоми токсикозу і ексикозу. Шкірні покриви сірувато-бліді, тургор тканин знижений. Живіт помірно здутий. Випорожнення рідкі, водянисті, часто зеленуватого кольору, з неперетравленими шматочками їжі до 5-10, деколи до 15-25 разів на добу із домішками слизу, іноді крові.

RSSСтраница 1 из 4 [Всего 4 записей]1 2 3 4 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100