Грецька цивілізація

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Всемирная история
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=2483 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »

ПРИЧИНИ РОЗКВІТУ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

'Світова історія дуже високо оцінює культуру Давньої Греції. Практично всі відомі мислителі, незалежно від приналежності до різних епох, переконані в тому, що давньогрецька культура за правом посідає особливе місце. "Грецьким чудом* назвав цивілізацію давньої Еллади французький історик XIX століття Ернест Ренан. І це аж ніяк не здається перебільшенням. Що ж спонукає людей так високо оцінювати грецьку культуру? Адже всім відомо, що грецькій цивілізації не належить право називатися найдавнішою культурною цивілізацією. І притому вона далеко не єдина. Здавалося б, що Давньому Сходові треба було б віддати пальму першості. Наприклад, Давньому Єгиптові або цивілізації ва-вилонян."Чудо" грецької цивілізації пояснюється надзвичайно швидким ЇЇ розквітом. Давній Єгипет знаходився вже на початку III тис. до н. е. на такому ступені розвитку, що дає право вважати її перехідною від варварства до цивілізації. У VII-V ст. до н. е., у так званий період "культурного перевороту", створюється грецька цивілізація. Саме в Греції виникає перша в історії демократії нова форма держави. Греція випередила всі давньосхідні держави в усьому: у науці, у філософії, у літературі, в образотворчому мистецтві. І Це незважаючи на те, що ці цивілізації вже розвивалися протягом трьох тисяч років.

Ніхто поки ще не зміг пояснити загадку такого швидкого розквіту грецької культури. Перші спроби були здійснені самими греками вже в V ст. до н. е. Треки були впевнені, що багатьма досягненнями своєї культури вони зобов'язані саме Дав- ньому Єгиптові. Серед перших греків, які визнали вплив Єгипту на грецьку культуру, був відомий історик Геродот. Він високо цінував досягнення єгиптян. Сократу належить твердження, що Піфагор повинен бути вдячний філософам Єгипту за розшифровку багатьох понять. Арістотель був упевнений, що саме ця країна стала батьківщиною теоретичної математики. Фалес, родоначальник грецької філософії, за походженням;був фінікійцем. Йому пощастило побувати в Єгипті, де він учився в жерців, запозичив у них уявлення про воду як першооснову всього сущого, а також знання з геометрії й астрономії.

Схожі відомості ми зустрічаємо про Гомера, Лікурга, Де-мокрита, Геракліта й ще про багатьох інших видатних діячів грецької культури.

Спробуємо знайти причини такого поклоніння давньосхід-ній цивілізації, їх існує кілька. Греки, знайомлячись із культурою країн Давнього Сходу, справді намагалися багато чого запозичити, їх приваблювало й те, що вони знаходили між своєю та давньосхідною культурою риси подібності, їм було відомо про те, що східна цивілізація має набагато глибші корені, ніж їхня власна.

Другою причиною пошуків був той факт, що давні греки дуже поважали старовину. У результаті цього вони готові були віддати пальму першості Сходові, приписуючи йому й свої власні досягнення.

У сучасній науці є й інші пояснення походження давньогрецької цивілізації. Учений Ренан бачив причину такого глобального розквіту грецької культури у властивостях, що, на його думку, присутні в арійських мовах. Це абстрактність і метафізичність. Учені вбачали як одну з можливих причин і неймовірну обдарованість давніх греків. Деякі вчені вважають, що причини слід шукати в конкретній історичній дійсності першого тисячоліття до н. е. Є вчені, що не вбачають у культурі Греції ніякого "чуда". Відомий учений зі Швеції Ан-дре Боннар пише у своїй книзі, що культура греків грунтувалася на рабстві. І взагалі, грецького народу не минули ті етапи, що їх пройшли у своєму розвитку всі народи. Учений пише: "Відправною точкою й об'єктом усієї грецької цивілізації є людина. Вона виходить із її потреб, вона має на увазі її користь і її прогрес. Щоб їх досягти, вона зорює одночасно і світ, і людину, один за допомогою іншого. Людина й світ в уявленні грецької цивілізації є відображенням один одного - це дзеркала, поставлені одне навпроти одного, які взаємно читають одне в одному".

Культура й філософія давніх греків сприяли розвитку й європейської культури. Саме Давня Греція показала людину як досконалий і прекрасний витвір природи. ,В усіх сферах духовного й соціально-політичного життя проявився геній, талановитість грецької цивілізації. Його можна простежити й у поезії, архітектурі, скульптурі, живописі, політиці, науці й праві. Грекам вдалося створити науку, що дотепер допомагає вченим робити все нові й нові відкриття. Європейці перейняли спадщину мікенської цивілізації.

МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА

Мікенці славилися своїм зодчеством. У них дуже багато чудових палаців-цитаделей, масивних архітектурних комплексів. У таких комплексах знаходилася безліч великих комор і приміщень культурного й адміністративного призначення. Палаци були осередком військового й релігійного життя. У палаці стежили за всім: за організацією робочої сили, військової справи, видачею продовольства особам, що виконують яку небудь роботу. Очолював діяльність палацу цар-жрець (вана-ка). Він був зобов'язаний зберігати "священний порядок у природі".

Люди в такому суспільстві були повністю залежними від релігійного світогляду. У давніх греків протягом довгого часу існувала ідея божественного походження кожної професії. Ще в Гомера можна спостерігати детальний опис багатьох ремесел. Гефест і Дедал, на думку того ж Гомера, були їх творцями. Мікенцям був властивий міфологічний світогляд. Раптово палацова система вичерпала свої можливості й канула в небуття. Зате виросли Нові сили: родова аристократія та сільська громада, що належали до протилежних таборів. Гомер пише про це у своєму епосі, де вже замість царя головним стає "басилевс", що означає військовий проводир. На думку Гомера, басилевси ведуть свій родовід від богів. Гомер за допомогою своїх творів намагався впливати на розум давніх греків. Його герої прагнули в будь-якій ситуації не забувати про честь, . славу й сумління. Це було нормою життя в мікенців.

У давніх греків демократизм був головним у їхньому облаштуванні життя. В основі державного устрою лежала воля. Людина мала право на приватну власність (засоби виробництва та, звичайно ж, землю). Це право ставало гарантією особистої волі громадянина. Він мав право продати або передати в спадщину свою приватну власність, мав право вільно розпоряджатися виробленими товарами. Мікенці мали право безпосередньо впливати на формування внутрішньої та зовнішньої політики держави й на антимонопольні закони, що перешкоджали концентрації економічної й політичної влади в руках однієї особи, родини, стану, класу. Що ж було недоліком при такому начебто справедливому ладі? Тільки повноправний громадянин саме цієї держави й тільки в межах своєї держави мав волю. Якщо врахувати, що в ті часи існувало приблизно 2 тисячі держав у Давній Греції, то можна зрозуміти, чому це вважається недоліком. Іммігранти й жінки, навіть перебуваючи у власній державі, не мали таких свобод. Те ж саме можна сказати й про рабів.

У греків була розвинута скульптура. Вона розвивалася постійно, була запозичена в цивілізації Єгипту, поступово почала вражати своєю жвавістю й більшою індивідуалізацією обрисів. Згодом вона перестає бути схожою на застиглий символ і починає відбивати динаміку стосунків повноправних громадян поліса.

Розвивалася і грецька архітектура. Спочатку греки захопилися будівництвом храмів. Потім чимраз збільшується будівництво найважливіших центрів поліса - агор. Це площа для зборів народу, щоб вирішити політичні й економічні проблеми. На ній почали будуватися будинки, що призначалися для різних громадських потреб - різноманітних урядових закладів, зібрань і т. п. З'являються будинки булевтерія, театру, гімнасій, палестри, стадіонів. Давні греки створили оригінальні розробки форми храмів і їхніх деталей. Давньогрецька цивілізація дивним чином відчувала пропорції побудованих споруд, ніколи не принижуючи почуття власної гідності вільного громадянина. З часів еллінізму в грецькій архітектурі з'являються палаци царів, вілли царських вельмож і заможних людей. У містах з'являються каналізація й водопроводи.

Антична культура з'явилася як цивілізація міст-держав і залишалася до свого кінця такою, незважаючи на втрату містами права на проведення незалежної зовнішньої політики, підкріпленої власними самостійними збройними силами. Але через чимраз більший наступ центральної імператорської вла-. ди на права муніципального самоврядування (аж до драко нівського оподатковування Юстиніаном) міста все-таки занепадали.

RSSСтраница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »



Найти репетитора

Найти репетитора

При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100