Гроші та розвиток ринкової економіки в Україні

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Контрольная работа. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Финансы
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=33 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 4 [Всего 4 записей]1 2 3 4 »

ВСТУП

В даній контрольній роботі розглядається і аналізується таке поняття як гроші.

В даній роботі також зроблено спробу проаналізувати та розкрити роль грошей у становленні і розвитку української економіки.

Контрольна робота складається з трьох розділів в яких послідовно розглядається історія виникнення грошей та вплив грошей на економіку нашої країни.

1. Гроші і їхня роль в економіці.

Коли вперше зароджувався товарний обмін, перед первісними племенами встала складна задача: як – у яких мінових співвідношеннях – одне плем’я, зайняте, скажемо, тваринництвом, зможе по справедливості обміняти надлишки м’яса, що утворилися в його, на зерно, вирощене іншим плем’ям. Знайти задовільну відповідь тоді була неможлива. Адже ще не було якого-небудь загальновизнаного еквівалента (рівного по вартості товару), за допомогою якого можна вимірювати вартість інших товарів. Тому первісний простий обмін однієї корисної речі на другую був випадковим і одноразовим.

Пізніше товари стали вироблятися у великій розмаїтості. Власник якогось товару міг виміняти його на кілька інших корисних продуктів, кожний з який служив йому еквівалентом. Однак і в цьому випадку одна річ безпосередньо обмінювалося на іншу, що не завжди влаштовувало продавців і покупців. Якщо, припустимо, власник тканини хотів купити хутро, а торговець хутра мав потребу в м’ясі, то обмін ставав неможливим чи занадто скрутним. Такі затори в обміні зберігаються часом і дотепер при бартерній торгівлі (прямому обміні товару на товар).

Коли ж виробництво й обмін товарів стали регулярними, у кожній країні й у великих економічних регіонах з’явилися на місцевих ринках загальні еквіваленти – найбільш ходові продукти, на которые можна було б обміняти інші корисності. Наприклад, у греків і арабів це була худоба, у слов’ян – хутра.

Вимогам міжнародної торгівлі не відповідали різні місцеві еквіваленти. У результаті виділився один – визнаний усіма народами – загальний еквівалент: гроші. Для виконання ролі грошей найбільше підійшло золото – благородний метал, що володіє великою схоронністю. Золото має також інші необхідні для загального еквівалента якості: подільність, портативність (завдяки великій питомій вазі золота було потрібно менше в порівнянні, наприклад, з міддю), наявність у достатній кількості для обміну (більш благородний метал – платина зустрічається в природі рідше), велику вартість (видобуток одного грама золота вимагає великих затрат праці).

І так, гроші – особливий товар, що є єдиним загальним еквівалентом. З появою грошей усе товарне господарство перейшла в якісно новий стан. Товарний світ розколовся на два полюси: на одній стороні зосередилася вся сукупність споживчих вартостей, а на іншій – гроші, що виражають сумарну вартість усіх товарів.

Оскільки самі гроші (золото) є загальновизнаним утіленням вартості, то вони виступають свого роду еталоном-вимірником вартості всіх товарів, стало бути, мірилом затрат загальнолюдської суспільної праці. Інакше кажучи, гроші стають безпосереднім виразником суспільних відносин між людьми (зв’язки „людина – людина”). Усе це додає грошам таку суспільну силу, що може діяти і добре, якщо звернена на користь людям, і зло, коли гроші служать засобом гноблення і приниження людини.

Економічна сутність і роль грошей виявляється в їхніх функціях.

Насамперед гроші виконують функцію міри вартості, тобто вимірюють вартість усіх товарів. Вартість речі, виражена в грошах, - його ціна. Для визначення ціни продукту самі гроші не вимагаються, оскільки продавець товару встановлює його ціну думкою (ідеально виражає вартість у грошах).

Ціни товарів виражаються у відомій кількості грошового товару – золота. Кількість золота, його маса, виміряється його вагою. Визначена вагова кількість золота приймається за одиницю виміру його маси. Ця одиниця, установлюється державою як грошова одиниця, називається масштабом цін. Масштаб цін і його короткі частини служать для виміру маси золота. Усі ціни товарів виражаються у визначеній кількості грошових одиниць, чи у визначеній кількості вагових одиниць золота. Так, у США, масштабом цін до 1971 року був долар, що міг обертатися в золото по офіційному паритеті для центральних банків і іноземних урядів, рівному 0,818513 грам чистого золота. У Росії грошовою одиницею став рубль, вагова кількість золота якого в 1897 році було визначено 0.774254 грама.

Масштаб цін спочатку збігався з ваговим масштабом. Надалі масштаб цін відокремився, що було зв’язано в першу чергу з псуванням монет, введенням в оборот іноземних грошей. Грошові одиниці (фунт стерлінгів, лівр, гривня й ін.) зберігали колишнє найменування вагових одиниць, однак фактично поступово стали містити значно меншу кількість дорогоцінного металу. Нині золотий зміст валют офіційно скасовано взагалі.

У функції засобу обігу гроші виступають як посередника в обігу, що здійснюється по формулі Т(товар) – Г(гроші) – Т(товар). У даному випадку гроші не затримуються довго в руках покупців і продавців і переходять з рук у руки, виконуючи функцію засобів обігу мимолетно. Ця обставина привела в кінцевому рахунку до заміни повноцінних грошей неповноцінними.

Спочатку функцію засобу обігу золото виконувало в злитках. Щоб не зважувати золото в кожнім акті обміну, спочатку окремі купці, а потім і держава стали додавати невеликим злиткам золота визначену стандартну форму і ставити на них відповідний штамп. Золото як гроші одержало форму монети.

При обігу монети поступово стираються, втрачають у своїй вазі.Однак на ринку вони приймалися як повноцінні гроші, хоча, кількість золота в них поступово зменшувалося. У підсумку реальний зміст золота в монеті відокремилося від її номінального(зазначеного на ній) змісту. Сама держава стала заміняти повноцінну золоту монету на неповноцінний викарбуваний срібний чи мідний знак. Ця практика надалі привела до випуску чисто номінальних знаків вартості – паперових грошей у якості замінників металевих монет.

Цим було доведено, що повноцінні гроші при виконанні ними функції засобу обігу можна заміняти символами вартості.

Якщо продавець одержав за свій товар гроші, але не став їх відразу ж витрачати на покупку потрібних йому речей, то процес обігу переривається. Тоді гроші починають виконувати функцію засобу утворення скарбів: вони накопичуються як представники багатства взагалі; функцію скарбу виконують не тільки золоті монети, але і злитки, вироби з золота, тобто сам грошовий матеріал у всіх його видах.

Золото вилучалося з обігу і перетворювалося в скарб тільки на ранніх ступінях розвитку товарного господарства. Нерухомий скарб не приносить доходу, а тому всі гроші стали пускатися в оборот для одержання їхнього приросту. Зараз скарби накопичуються в банках, які за допомогою кредиту знаходять їм прибуткове застосування.

При продажі товарів у кредит (у борг із відстрочкою платежу) гроші виконують функцію платіжного засобу: ними розплачуються за раніше придбаний товар, коли настає термін погашення заборгованості. У такій ролі гроші використовуються і поза сферою товарного обігу: коли виплачується заробітна плата, виконуються всякого роду фінансові зобов’язання (по позиках, податкам, за оренду землі чи приміщення, і т.п.).

Боргові зобов’язання породжують нову форму грошей – кредитну. Виробник, що продав товар у борг, одержує від покупця вексель (боргове зобов’язання), що може використовувати замість грошей, щоб розплатитися за річ куплену в третьої особи. Однак такі векселі використовуються обмежено, оскільки вони гарантуються лише майном одного власника. Міцні гарантії стали забезпечувати банки, що замість часток векселів – з визначеною вигодою для себе – стали випускати банкноти (чи банківські білети). На відміну від векселів комерсантів (торговців) банкноти випускалися на круглі суми, мали золоте забезпечення, мали широку здатність до обігу. Поряд з банкнотами в обороті беруть участь і інші види кредитних засобів обігу – чеки. Чек являє собою наказ банку, виписаний власником грошового внеску, про видачу зі свого рахунка грошей особі, зазначеній в чеку. Чеки мають короткий термін обігу.

RSSСтраница 1 из 4 [Всего 4 записей]1 2 3 4 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100