Економіка інтенсивного гусівництва в умовах формування ринкових відносин

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Сельское хозяйство
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=3003 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПРАКТИЧНА НЕМИНУЧІСТЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА - обгрунтована необхідність інтенсифікації аграрного виробництва. Це дасть змогу вивести народне господарство країни із глибокої економічної кризи, яка особливо гостро позначилася на аграрному секторі України, найбільш уразливим місцем якого виявилось галузь тваринництва і, зокрема, птахівництво (табл.1).

В Україні відбувається повальне скорочення поголів'я тварин. Чисельність умовного поголів'я скоротилося на 16,3 млн голів (50,6%), у тому числі птиці - на 50%. Найбільший спад поголів'я припадає на громадські підприємства. Тут поголів'я скоротилося на 65%, у тому числі птиці на 79%.

Така тенденція спостерігається як в цілому по країні, так і щодо птахівничої галузі Дніпропетровської області (рис.1).

У 1990 р. чисельність поголів'я птиці в усіх категоріях господарств Дніпропетровської області складала 22 млн або 5,7 голів на кожного жителя. До 1993 р. громадський сектор був домінуючім, так як займав біля 67% чисельного складу птиці. Господарства населення суттєво доповнювали загальне виробництво продукції птахівництва. За останні роки загальне становище птахівництва значно змінилося. Загальне поголів'я птиці зменшилося у 2,7 рази. Тепер більше 73% кількості поголів'я птиці знаходяться в господарствах населення та у фермерів.

Економічні показники по Дніпропетровській області засвідчують, що птахівництво переживає глибоку кризу (табл.2).

Витрати кормів на 1000 штук яєць зросли на 0,15 ц корм. од. (5,5%), а на 1 ц приросту птиці - на 3,02 ц корм. од., або на 57,9%. Собівартість 1000 штук яєць та 1 ц приросту живої маси підвищилась більш, ніж у 3 рази. Реалізаційні ціни на продукцію птахівництва зростали, але значно меншими темпами. Це призвело до того що виробництво продукції птахівництва стало збитковим.

В Дніпропетровській області в галузі птахівництва гусівництво займає незначне місце. Виробництво гусячого м'яса у загальному обсязі м'яса птиці складає лише - 0,2% (табл.3).

Стан гусівництва області дуже складний. На 1 січня 1999 р. гусячі ферми функціонують лише в 24 господарствах. В середнім на одне господарство припадає 3-4 тис. гусей. Їх несучість складає лише 30 яєць. Валовий збір яєць у 1998 р. склав 1,2 млн штук. У розрахунку на один сільський двір було продано 1,5 добових гусенят. До речі, це один із кращих показників в Україні (табл.4).

Порідний склад гусей Дніпропетровської області в основному складається з шести порід. Питома вага італійських білих складає 36%, кубанських - 29, горьківських - 14, великих сірих, тулузьких та інших - 21%. Це свідчіть про розгалужений генетичний потенціал гусівництва, який має слугувати базою щодо подальшого розвитку галузі.

У другому розділі - ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКЦІЇ ГУСІВНИЦТВА В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН - проаналізована організація виробництва продукції гусівництва в різних типах підприємств. На прикладі кращих гусівничих господарств доведено, що гусівництво може бути рентабельним. Його розвиток являє собою важливе джерело поповнення продовольчих ресурсів та сировини, котрі користуються піднесеним попитом та володіють стійкою конкурентоспроможністю. Тому розвиток гусівництва заслуговує більшої уваги. Але щоб підвищити виробництво продукції гусівництва необхідно вирішити ряд питань як на регіональному, так і господарському рівнях. Одним з них є система взаємозв'язків між установами управління та виробництва продукції гусівництва. Вона охоплює вертикальні і горизонтальні зв'язки між всіма суб'єктами від Міністерства аграрної політики України та УААН до обласних та районних структур, а далі до підприємств різних форм господарювання та населення (рис.2).

На підставі науково-практичного досліду, який складався з п'яти серій, була визначена економічна доцільність щодо використання продукції гусівництва різних порід (табл. 5).

Дослід здійснено у племзаводі "Україна" Новомосковського району Дніпропетровської області. Дослідження проводились на чотирьох породах гусей (кубанська, крупна сіра, тулузька, синтетична популяція(СП)).

Подальші результати досліду (3 серія) засвідчили, що гусей кубанської породи вигідніше використовувати як гусенят-бройлерів. У порівняні з іншими породами вони мали більш високу інтенсивність росту і забезпечили рентабельність на рівні 40%, тоді як інші 1,8-27,6% (табл.7).

Що стосується оцінки інших порід, то вони також володіють рядом позитивних ознак. Але у порівнянні з іншими породами крупні сірі гуси мали дещо гірші показники.

При відгодівлі гусей на жирну печінку (4 серія) найкращі показники одержані від гусей тулузької породи (табл.8).

При вирощуванні молодняку гусей до 155-денного віку (5 серія) більше пуху і пера було одержано від гусей кубанської породи. Прибуток від їх реалізації склав 85 грн. Менше пуху і пера було зібрано від гусей крупної сірої породи, а прибуток склав 30 грн. (табл.9). Найбільшим він був (біля 98 грн.) по гусям СП. Це пов'язано з тим, що білий пух і перо ціняться більш високо, ніж сировина інших кольорів.

У третьому розділі - ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГУСІВНИЦТВА НА БАЗІ КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ПРОДУКЦІЇ -розроблена перспектива розвитку галузі гусівництва на прикладі Дніпропетровської області.

Одержані в експерименті показники слугували інформаційною базою для складання задачі щодо розвитку гусівництва на основі економіко-математичного моделювання. З тією ж метою також були використані показники із проекту Національної програми розвитку сільського господарства до 2010 року. Критерієм оптимізації був обраний максимум прибутку при забезпеченні необхідного обсягу виробництва основних видів продукції гусівництва. В підсумку рішення задачі був одержаний наступний результат. Маточне поголів'я гусей має бути у кількості 111,3 тис. голів. При цьому більш економічними по сукупності одержаної і прибутку виявилися гуси кубанської породи, яких доцільно мати понад 102,а тулузької біля 9 тис. голів. При розведенні гусей цих порід максимальний рівень прибутку складе 32 млн грн. Виявилося, що в структурі порідного складу в перспективі доцільно мати 92% кубанських гусей і 8 % тулузьких. В перехідний період інші породи гусей також мають право на свій розвиток. Але при цьому слід чітко уявляти, що економічні показники гусівництва будуть значно нижчими.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дають підставу зробити узагальнені висновки і внести пропозиції виробництву.

1. У перехідний період до ринку гусівництво України зазнало великий спад. Проте і до цього розвиток гусівництва відбувався хвилеподібно. Останнім деяким піднесенням розвитку гусівництва був 1990 рік. Тоді в Україні нараховувалось 1,6 млн голів гусей, або 47% загального поголів'я в країнах СНД. У 1991-1998 рр. чисельність поголів'я гусей скоротилася у 3 рази.

2. Невиправдане забуття гусівництва багато в чому пов'язане з тим, що цій галузі довгий час не приділяли належної уваги. Здійснювана дискримінаційна цінова політика щодо продукції гусівництва призвела його до збитковості. Вадами гусівництва є те, що воно розвивається однобоко. Комплексне одержування і використання його продукції ще не стало основоположним у більшості підприємств.

3. Дослідженнями встановлено, що гусівництво є однією з найбільш економічно вигідних галузей птахівництва. Це пов'язано з тим, що гуси непримхливі до кормів. В основі їх раціону велике місце займають зелені, соковиті й грубі корми. Гуси, як не один інший вид птахів, дає людині багато необхідної продукції та сировини. Це калорійних м'ясо, довговічні пух і перо, ні з чим незрівняна печінка, самий легкоплавкий та добре засвоюваний жир, гусячі шкурки та інше. Ця продукція має великий попит й високо цінується як у нашій країні, так і за кордоном. При інтенсивному веденні галузі та комплексному використанні продукції гусівництва господарства можуть одержувати стійкий високий прибуток.

4. Гуси по більшості продуктивних і економічних показників у розрахунку на одиницю сукупної продукції перевершують інші види птахів. Вони менше витрачають кормів і, зокрема, концентрованих, живої праці і матеріальних ресурсів. Але позитивні біологічні і господарські якості гуси виявляють лише при інтенсивному веденні і комплексному використанні їх продукції.

RSSСтраница 1 из 2 [Всего 2 записей]1 2 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100