Здійснення іноземних інвестицій

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Дипломная работа. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Экономика, Госуправление, госслужба
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=2176 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 20 [Всего 20 записей]1 2 3 4 5 » ... Последняя »

ВСТУП.

Останнє десятиріччя двадцятого століття позначене докорінними змінами, що вже відбулися і нині відбуваються в країнах Східної Європи. Не обійшли ці зміни і незалежні країни, що утворилися на руїнах колишнього Радянського Союзу.

Формування у посттоталітарних країнах ринкової економіки змінило ставлення в них до іноземних інвестицій. І це цілком зрозуміло. Адже без них не вдається подолати глибоку економічну та фінансову кризу.

З формуванням ринкової економіки і докорінною перебудовою системи зовнішньоекономічних зв'язків у країнах Східної Європи та колишнього Радянського Союзу розвиваються нові форми інвестиційної діяльності.

Однією з таких форм залучення іноземних інвестицій в економіку України є створення вільних економічних зон, під якими розуміються певні території, на яких встановлюються і діють спеціальні правові режими економічної діяльності. Вільні економічні зони є особливо привабливими для іноземних інвесторів з огляду на пільгові умови розміщення капіталу.

На Україні концептуальні програми вільних економічних зон розробляються давно, але практичне їх втілення відбувається мляво.

Для України необхідність створенню вільних економічних зон обумовлена:

- вичерпністю преференційного режиму для українсько-зарубіжних підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних інвесторів в цілому, відсутністю прямої кореляції між посиленням стимулюючих заходів та масштабами і, особливо, результативністю іноземної діяльності;

- негативним впливом на мотивацію іноземних інвесторів практики багаторазових змін у загальному нормативно-правовому регулюванні;

- наявністю першочергових і критично важливих національних пріоритетів реалізації іноземних інвестицій.

Все це а також новинка у нашій країні даної теми і спонукали мене у виборі теми дипломної роботи. Для написання цієї роботи використовувалися законодавча база створення вільних економічних зон в Україні, вітчизняні та іноземні видання.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ І. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЗ.

§ 1. Загальні положення.

Зростання кількості вільних економічних зон (у роботі також буде використовуватися скорочення - БЕЗ) - також відомих, як вільні зони, експортні промислові зони, спеціальні економічні зони, або зони зовнішньої торгівлі тощо - є, мабуть, одним з найбільш значних організаційних нововведень, що поширилися на світовій економічній арені за останні три десятиріччя.

Саме на протязі останніх десяти років вільні економічні зони одержали найбільший розвиток На даний час у світі налічується близько 1000 зон різних типів, які вже у 1981 р здійснювали близько 10 % світової торгівлі, а в період між 1985 - 1990 р р - приблизно 20 %

На початок 1989 року у країнах, що розвиваються, функціонувало більш як 200 вільних економічних зон, понад 100 створювалося і принаймні 50 планувалося створити Загальна зайнятість у більш як 200 діючих вільних економічних зонах перевищувала 1 5 мільйона осіб.

Для уніфікації всіх термінів, які перелічені у табл. № 1, у даній роботі буде використовуватися термін "вільна економічна зона" (за винятком прямого посилання на даний вид зони).

Що стосується проблеми термінології, то необхідно відмітити, що в українському законодавстві найчастіше використовується термін "спеціальна (вільна) економічна зона" У світовій практиці більше використовується поняття "вільна зона", яка є складовою того, що прийнято називати "вільною економічною зоною". Це зумовлено тим, що класичні моделі вільних зон, що застосовуються в деяких країнах світу, відповідають потребам цих країн лише частково, Вони концептуально потребують коригування і підпорядкування діяльності "зон" рішенню не тільки зовнішньоекономічних, але і загальногосподарських завдань цих країн.

У Таблиці 1. наведені терміни, які найбільш використовуються у світовій практиці.

Таблиця 1.

Група 1.

Торгові зони

Група 2.

Експортні зони

Група 3.

Переробні

зони Група 4.

Зони активізації

торгівлі Група 5.

Основні

типи

1

Митна зона

2

Безмитна

експортна зона

3

Експортна

переробна

вільна зона 4

Зона

стимулювання

інвестицій 5

Вільна зона

Безмитна зона

Експортна

вільна зона

Експортна

переробна

зона Зона спільних

підприємств

Вільний порт

Зона вільної

торгівлі

Експортна

переробна

вільна зона

Вільна

експортна

переробна

зона Технологічна зона

Маquiladora

(експортно-промисловий

режим)

Безподаткова торгівельна зона Експортна переробна зона Вільна виробнича зона Спеціальна економічна зона Вільна безподаткова зона

Вільна

експортна

переробна зона Промислово-переробна

зона Зона спільного

підприємництва

Експортний

промисловий

режим Промислова

вільна зона

Міжнародні зони

послуг

Для того, щоб перейти до висвітлення теоретичних питань створення та функціонування вільних економічних зон, необхідно визначитись, що ж таке вільна економічна зона:

Вільна економічна зона - територіальне обмежений простір, в якому промислова та/або комерційна діяльність користується особливим режимом оподаткування, який повинен бути пільговим або зовсім відсутнім. Сукупність особливостей, які звичайно перешкоджають економічному розвитку таким чином усуваються завдяки механізму стягнення податків та мита. Це також стосується адміністративних регламентацій та процедур ввезення товарів до даної країни та вивезення товарів з неї, умов розміщення іноземних інвесторів та механізму оподаткування щодо інвесторів і вигоди одержаної виконавцями.

Вільні економічні зони є політичними інструментами, які призначені для сприяння розвитку міжнародної торгівлі і промисловості. Тому, напевно, логічно чекати, що вільні економічні зони розвиваються і є певні позитивні результати від їх діяльності, коли йде процес розширення світової торгівлі і коли вільні економічні зони розміщуються у портах, аеропортах, залізничних вузлах, або на міжнародних торгівельних маршрутах.

Також необхідно відмітити, що при збереженні у доцільних межах експортної орієнтованості для країн з економікою перехідного періоду, вони в той же час призвані:

- працювати на внутрішній ринок країни, що сприяє насиченню його новітньою технологією і високоякісними товарами;

- бути центрами освоєння та розповсюдження закордонного управлінського досвіду, полігоном для перевірки нових форм господарювання;

- повинні створюватися не анклавно, а як її невід'ємна частина і передбачати благоприємний режим не тільки для іноземних, але й для національних підприємств.

БЕЗ можуть розміщуватися не тільки у прикордонних, але і у внутрішніх районах країни і іноді сягати значних територіальних розмірів. Їхня конфігурація і кордони визначаються виходячи з економічної доцільності, а територія залишається частиною суверенної території країни. В зоні діє національне законодавство, вилучення і зміни до нього можуть стосуватися тільки господарських і соціальних питань, які фіксуються в законодавчому акті щодо створення БЕЗ.

.Якщо порівнювати регіони, де вільні економічні регіони найбільш розповсюджені та така форма успішно працює, то необхідно перш за все назвати Азіатсько-тихоокеанський регіон. Також розповсюдження концепції вільних економічних зон характерно для Африканського регіону. Кількість країн Європейського регіону, які мають вільні економічні зони мала.

Відлік світової практики створення особливих економічних зон починається ще з часів фінікійців, коли країни, які зацікавлені у розширенні світової торгівлі ( ці зони почали створюватися у сфері зовнішніх для країни зв'язків), почали "огороджувати" території, вільні від традиційних податків та мит. Американські економісти М. Фраз'є та Р Рей розрізнюють три основні стадії в еволюції ВЕЗ :

1) складські і транзитні зони;

2) промислові вільні (експортно-виробничі) зони;

3) комплексні зони вільного підприємництва (вільні порти, спеціальні економічні зони і зони обробки інформації).

Зони спочатку відрізнялися своєрідною комерційною "екстериторіальністю" : безмитним ввезенням та вивезенням (крім товарів, призначених для вживання в тій же країні), полегшенням у використанні різного виду зручностей - для складування, упакування тощо.

RSSСтраница 1 из 20 [Всего 20 записей]1 2 3 4 5 » ... Последняя »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100