Зерноборошняні товари

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Технологии
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=10334 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 7 [Всего 7 записей]1 2 3 4 5 » ... Последняя »

ЗЕРНО

Зерно - найважливіший продукт сільськогосподарського виробництва. Його використовують у борошномельній, круп'яній, пивоварній, спиртовій, та інших галузях харчової промисловості. Зерно - основний компонент комбікормів і база для тваринництва.

Таблиця 1. Хімічний склад та енергетична цінність зерна злакових культур гречки та насіння зернобобових культур (середні дані)

Зерно Хімічний склад, г/100 г Енергетич-на цінність, ккал/100 г

вода білки жири моно- і дисахариди крохмаль клітковина інші речовини

Пшениця

Класифікація зернових культур

До зернових належать сільськогосподарські культури різних ботанічних видів. Розрізняють класифікацію зернових культур за ознаками переважаючого використання зерна і ботанічну.

Класифікація зернових культур за ознаками переважаючого використання зерна. За цим принципом усі зернові культури поділяються на продовольчі, фуражні, і технічні.

Борошно переважно виробляють із зерна пшениці, менше - з жита та у незначній кількості - з ячменю, кукурудзи, гороху, гречки, вівса і рису.

Ботанічна класифікація зерна. За ботанічними ознаками зернові культури належать до трьох родин: злакових, гречаних, бобових. Найважливіше значення мають злакові культури, які поділяють на справжні і несправжні. До перших належать пшениця, жито, ячмінь та овес; до других (просоподібних) - просо, кукурудза, сорго і рис. У родині злакових розрізняють культури голозерні (пшениця, жито, кукурудза) і плівкові (ячмінь, рис, просо, овес). За строками сівби хлібні злаки поділяють на озимі та ярові.

До гречаних культур належить гречка, бобових - горох, квасоля, боби, соя та ін.

Пшениця є стародавньої і найважливішою хлібною рослиною. На території України пшеницю почали вирощувати за 3-4 тис. років до н. е.

Рід пшениці налічує близько 20 культурних та дикорослих видів, які відрізняють ся за будовою і формою колоса, зовнішнім виглядом зерна. До культурних голозерних видів пшениці відносять м'яку, тверду, персидську, польську, абіссінську та ін. У світовому землеробстві , в тому числі і на Україні найбільше значення має м'яка і тверда пшениця. Найбільш поширена в світі є м'яка (звичайна).

Жито. Батьківщиною є Азія. У південних областях України жито вирощували ще задовго до нашої ери. Тепер ця культура є однією з основних в Україні. Жито - озима культура, на відміну від пшениці, менш вибаглива до грунту і характеризується високою зимостійкістю. Із кількох видів жита сільськогосподарське значення має тільки одне - посівне. Цей вид жита налічує кілька різновидів, які відрізняються між собою зовнішнім виглядом колоса, та кольором зерна, склоподібністю, густиною та довжиною борідки. В Україні поширені такі ботанічні сорти жита: Поліське, Житомирське, Львівське, Харківське 55, Харківське 60, Таращанське та ін.

Ячмінь є давньою зерновою культурою. Після пшениці він є найбільш важливою зерновою культурою. У посівах переважає яровий ячмінь, хоч більш урожайним є озимий. В агрономічній практиці культурні сорти ячменю відносять до одного виду - ячменю посівного .залежно від розвитку зерен у колосках ячмінь цього виду поділяють на три підвиди: багаторядний, дворядний і проміжний. В Україні поширені такі сорти ячменю: Носівський, Уманський, Харківський і т. д.

Овес є цінною вологолюбною зерновою культурою. Із кількох видів вівса в Україні найбільше значення у культурі має овес посівний. Він має розлогу волоть, біле або жовте зерно. Буває у двох формах - голозерний і плівковий.

Просо - ярова культура. В Україні вирощують у незначних кількостях просо двох видів: посівне та італійське.

Кукурудза. Розрізняють кілька груп кукурудзи: звичайну, зубоподібну, напівзубоподібну, крохмалисту, цукрову та ін. В Україні поширені здебільшого звичайна, значно менше зубоподібна і напівзубоподібна.

Рис. Розрізняють два види рису: затоплюваний (болотний), і суходільний (поливний). Затоплюваний рис поділяється на дві гілки: індійську та китайсько-японську. В Україні поширені здебільшого сорти рису китайсько-японської гілки, які характеризуються коротким вегетаційним періодом - Краснодарський 424, Кубань 3, Дубівський 129.

Гречка. Розрізняють чотири види гречки: культурну, татарську, округлу, напівзонтичну. Вирощують тільки культурну гречку. Розрізняють кілька ботанічних сортів звичайної гречки, найбільш поширені в Україні є Богатир, Слов'янка, Срібляста та ін.

Горох в Україні є основною зернобобовою культурою. Відомо шість видів гороху, у тому числі два культурних - посівний і абіссінський. Горох посівний поділяють на три підвиди: азіатський, закавказький, і звичайний. В Україні вирощують кілька сортів лущильного гороху на зерно: Вікторію українську, Успіх, гібриди Уладівський 8, Уладівський 10 та ін.

Квасоля є теплолюбною культурою. Із 150 видів квасолі у культурі відомо тільки 20, у тому числі три види в Україні, серед яких найбільше значення має квасоля звичайна. В Україні поширені такі сорти звичайної квасолі: Дніпровська бомба. Дніпровська 8, Київська 5, Харківська 4 та ін.

Боби. В Україні поширені городні (великонасінні) боби з плоским широким насінням. Серед них відомі віндзорські боби із світлозабарвленим насінням і російські - з чорним насінням.

Соя. Розрізняють чотири підвиди сої: маньчжурську, китайську, японську, індійську. Більшість ботанічних сортів сої, які вирощують в Україні, належать до маньчжурського підтипу (Кіровоградська 4, Дніпровська 12, Амурська 41, Харківська 149, Староукраїнська місцева та ін.).

Показники якості зерна

Якість зерна - сукупність властивостей та ознак, які визначають придатність зерна до використання за призначенням. Велике практичне значення має органолептична оцінка якості зерна. До органолептичних показників зерна належать колір, запах, смак.

Колір - свіже здорове зерно повинно мати колір, характерний для цієї культури. Плодові оболонки такого зерна гладенькі, прозорі, щільно прилягають до насіннєвих оболонок. Вони мають блиск і як правило добре ідентифікований основний колір. У запліснявілого зерна оболонки коричневі, а ендосперм - кремовий.

Запах - свіже здорове зерно кожної культури має свій специфічний запах. У зерна, як правило, він з'являється в наслідок контактів його з насінням бур'янів, плодами і вегетативними органами пахучих рослин при вирощуванні, обмолоті, зберіганні. Найчастіше зерно буває з полиновим, часниковим і сажковим запахами. Якщо зерно ушкоджене кліщами, то воно набуває кліщового запаху. При самозігріванні зерно набуває амбарного, пліснявого, затхлого, гнильного, солодового, кліщового запаху.

Смак - нормальне здорове зерно має свій специфічний, характерний для кожної зернової культури смак. Як правило, це прісний смак. У дефектному зерні смак може бути солодкуватий (підморожене, проросле), кислий, затхлий, пліснявий та ін.

До фізичних показників зерна належать натурна маса зерна, маса 1000 зерен, склоподібність, вміст основного зерна і домішок, зараженість і ушкодженість шкідниками, свіжість і вологість зерна.

Натурна маса зерна. Під цим показником розуміють масу встановленого об'єму зерна. Натурну масу зерна виражають у грамах на 1 л зерна і визначають за допомогою літрової пурки. Натурна маса зерна залежить від зернової культури і становить, г/л: у пшениці 745-775, жита 670-715, ячменю 545-605, вівса 460-570.

Маса 1000 зерен пшениці середніх розмірів коливається від 25 до 35 г, жита 20-25, ячменю 30-40 і проса 4,5-6,0. Маса 1000 зерен, як і натурна маса, дає змогу визначити величину і повновагість зерна, його хімічний склад. У доповнення до натурної маси зерна за цим показником визначають його якість. Висока натурна маса зерна і велика маса 1000 зерен свідчать про переваги не тільки великого, а й дрібного зерна. Низьку натурну масу зерна і порівняно велику масу 1000 зерен має велике, погано налите зерно.

Склоподібність зерна - один з найважливіших показників його якості. В основу поняття "склоподібність" покладено візуальне сприйняття зовнішнього вигляду зерна, зумовлене його консистенцією, тобто щільністю розміщення в ендоспермі крохмальних зерен і зцементованістю їх білками зерна.

RSSСтраница 1 из 7 [Всего 7 записей]1 2 3 4 5 » ... Последняя »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100