Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Курсовая работа. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Экономическая теория, Экономика, Маркетинг, реклама
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=1550 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 5 [Всего 5 записей]1 2 3 4 5 »

Необхідною умовою для визначення потреб індивідуальних споживачів є їх попередня класифікація і ранжування. Така необхідність пояснюється різним походженням потреб, а тому передбачає можливість їх повного насичення для кожного окремого індивіда. Потреби знаходяться на рівні свідомості індивіда, а величина їх насичення диференційована відносно умов його життєдіяльності. У певний момент часу частина потреб індивіда (або сім'ї) реалізується.

Єдиним способом задоволення потреб є споживання відповідного блага, що передбачає необхідність володіння цим благом, його багаторазове (для товарів тривалого вжитку) або одноразове (для товарів разового вжитку) використання. Для якісного і ефективного втручання в процес споживання товарів та послуг, а також для точної оцінки величини індивідуальних потреб у визначених благах необхідно дослідити сам процес споживання, який є складним; вплив на нього мають багато чинників, а тому їх урахування, визначення напрямів зв'язків, сили їх дії - необхідна умова такого дослідження.

Усвідомлення процесу реального споживання, що визначається процесом здійснення відповідної покупки, передбачає встановлення послідовно-логічного ланцюжка і зв'язків між можливими чинниками впливу.

Досліджувати процес реального споживання необхідно в сім'ї - первинній суспільній одиниці [5, 22, 6, 14, 35]. Споживання придбаних благ (як тривалого, так і разового використання) відбувається колективно. Так, для всіх товарів широкого вжитку довготривалого використання [37, 54] функціональним призначенням є знаходження в помешканні (мова йде про різні функціональні зони: зона приготування їжі, зона відпочинку тощо) і сприяння нормальній життєдіяльності, в якості споживача визначених товарів широкого вжитку повинна бути не окрема особа, а сім'я. Особа користується вищеописаними благами самостійно лише в тому випадку, якщо сім'я одноосібна. Крім того, неможливо уявити собі сім'ю, в котрій кожен її член користується своїми особистими благами (телевізором, холодильником, пральною машиною), адже, яка б не була сім'я, всі її члени тим чи іншим чином співіснують, що свідчить про колективне використання наявних благ. Якщо в сім'ї налічується декілька одиниць функціонально-подібних благ, то використання останніх відбувається також колективно (кожне благо використовують усі члени сім'ї).

Визначивши той факт, що за основу (основну одиницю дослідження) необхідно брати окрему сім'ю (в тому числі й одноосібну), зауважимо, що остання не може існувати ізольовано: вона функціонує як одиниця лише в суспільстві - певній сукупності таких же одиниць [4, 5, 10, 12]. Будь-яке суспільство поділяється на визначене число верств залежно від умов життєдіяльності його членів (найчастіше їх три: низького, середнього і високого рівня). Така градація на пласти не є випадковою, адже самі сім'ї різняться чи то кількістю членів, чи то релігійністю, чи то за іншими ознаками. Протиріччя функціонування окремої сім'ї полягає в тому, що вона володіє через ті чи інші обставини певним набором індивідуальних характеристик, які відрізняють її від інших сімей, і, разом з тим, сукупність таких характеристик формує дану одиницю як окрему сім'ю, визначаючи тим самим певні рамки і спосіб її життєдіяльності [3, 15, 4]. Прикладом є освіта як одна з характеристик чи самої сім'ї, чи окремих її членів: висока освіченість (здобуття одним із членів сім'ї або кількома високого рівня освіти) формує високий культурний рівень, специфіку стосунків у сім'ї, відповідне проведення вільного часу тощо, і, разом з тим, сама сім'я (всі її члени) через певні обставини формує і визначає свою освіченість. В реальному житті пряму і зворотну дію на формування сім'ї має не один фактор чи індивідуальна характеристика, а певний їх набір [3, 6]. Такий вплив може бути як прямим, так і опосередкованим.

Фактична дія на сім'ю і з боку сім'ї певного набору факторів впливу спричиняє градацію суспільства на окремі пласти, класи тощо. Володіння приблизно однаковими характеристиками зумовлює віднесення цих сімей в один ранг за умови їх життєдіяльності [10, 6]. Справді, всі сім'ї вчителів ведуть майже однаковий спосіб життя: уклад, проведення вільного часу, зайнятість протягом доби, культурний рівень тощо. Зовсім інший, але однаковий спосіб життя ведуть сім'ї робітників і службовців, ще інший - сім'ї селян і т.д.

Отже, постулюємо існування певного набору внутрішньо-індивідуальних характеристик окремої сім'ї (вік, національність, освіта, кількість членів тощо), які формують і визначають тип її життєдіяльності [53]. Зміна хоча б однієї із індивідуальних характеристик окремої сім'ї приводить до зміни типу і умов її життєдіяльності.

Вплив на формування типу і умов життєдіяльності з погляду тієї чи іншої внутрішньо-індивідуальної характеристики не є однаковим. Теоретичні дослідження вказують на існування визначального показника, який має найбільший вплив на формування типу сім'ї, обмежує розвиток і споживання та виражений у вигляді доходу сім'ї [6, 16]. Він формує обмеження (найбільше і основне) на споживання суспільних благ і найвагоміше сприяє розвитку самої сім'ї. Прикладом є сім'я з високим рівнем доходу, яка споживає більш якісні і екологічно чисті продукти. Вона має можливість також краще провести свій вільний час (наприклад, здійснити далеку туристичну подорож), що сприяє розвитку загального освітнього рівня. Можливість доступу в комп'ютерну мережу дозволяє отримувати будь-яку необхідну інформацію; також підвищуючи свій освітній рівень.

Оскільки дохід сім'ї визначається самою сім'єю, і на цей процес впливають ряд інших факторів, то дану внутрішньо-індивідуальну характеристику пропонуємо представити деякою сукупністю інших характеристик, котрі будуть виконувати функції доходу: визначати обмеження на споживання суспільних благ і сприяти розвитку самої сім'ї [22, 27]. Такими внутрішньо-індивідуальними характеристиками окремої сім'ї повинні бути: освітній та інтелектуальний рівень членів сім'ї, пристосованість до умов життя, досвід, вміння ризикувати, а також отримувати, вибирати і швидко використовувати будь-яку інформацію, працьовитість тощо. Набір цих характеристик переводить сім'ю з нижчого рангу - на вищий за типом життєдіяльності (і, відповідно, до типу сімей з вищими доходами), що також має вагомий вплив на формування стереотипу і розвиток сім'ї, самовдосконалення і нові можливості підвищення по щаблях суспільної ієрархії [6]. Тому дохід сім'ї відносимо до факторів чи умов, які обмежують розвиток і процес споживання різноманітних благ.

До другорядних факторів впливу чи умов, які визначають і формують конкретний тип життєдіяльності сім'ї, відносимо усі інші. Їх класифікація і перелік можуть бути наступ- ними [6, 16]:

1) фактори, які впливають на рівні регіону чи країни в цілому (величина країни, її географічне положення, розвиток інфраструктури тощо);

2) фактори, які впливають на рівні сім'ї (кількість членів сім'ї, наявність дітей, національність, освітній рівень, вік сім'ї тощо);

3) фактори, які впливають на рівні особи (стать, освіта, інтелектуальні здібності, вольові якості тощо).

У логічному ланцюжку процесу реального споживання всі чинники, які обмежують споживання суспільних благ (дохід), внутрішньо-індивідуальні характеристики сім'ї, які визначають та формують її тип і реальне споживання, зливаються, формуючи поняття реальних потреб [31, 26].

Реальні потреби - це сукупність суспільних благ, які в даний момент часу є необхідними для певної сім'ї. Сім'я формує і визначає самі потреби для конкретного моменту часу, фактори обмеження (дохід) визначають альтернативний вибір. Умови, які впливають на процес реального споживання суспільних благ, визначають величину, кількість і якість реальних потреб або їх недоцільність [5, 17]. Отже, умови життєдіяльності будь-якої сім'ї вимагають функціонування її як біологічного виду, тобто визначають потребу сім'ї в продуктах харчування (у певному визначено-необхідному наборі поживних речовин: білків, жирів і вуглеводів), обмеження формує альтернативу щодо різних наборів продуктів харчування (можливість споживання одних продуктів харчування і неможливість придбання інших, кількість продуктів у певному наборі тощо), внутрішньо-індивідуальні характеристики сім'ї визначають, які продукти вживати (обмеження чинить віросповідання), якої якості тощо. Обмеження у вигляді сімейного доходу є однією з таких індивідуальних характеристик. Отже, сім'я визначає реальні потреби, а обмеження і умови в комплексі становлять усе інше: реальність їх задоволення, кількість, якість, а також доцільність [3].

RSSСтраница 1 из 5 [Всего 5 записей]1 2 3 4 5 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100