Найвідоміші архітектори України та їх творіння

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Архитектура
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=11759 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 5 [Всего 5 записей]1 2 3 4 5 »

Українська земля славить своїми визначними людьми. Окрім історичних персон, митців, літераторів, політиків є і були в Україні визначні представники архітектурної справи. Можна окремо по кожному з них писати реферат чи дослідницьку роботу. Але в цій роботі ціль інша - ознайомити з усіма найвідомішими і найславетнішими архітекторами України. Також пропонуємо одразу й перелік їх найвизначніших споруд.

АБТ Карл Карлович (1875 - ?) - архітектор. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Працював в Одесі з 1906 р. на посаді помічником міського інженера, завідував ремонтними роботами.

Добудував споруду цирку Санценбахера на вул. Коблевській № 25 (1899 р., співавтор Л. Влодек, первісно 1894 р. інж. А. Гельфанд, архіт. А. Шейнс).

Ймовірно, автор низки пивоварних заводів - на Пролетарському бульварі № 10, Дальніх Млинах і вул. Дальницькій № 50 (поч. XX ст.), виконаних з поєднанням принципів так званого цегляного стилю і зрілого модерну.

За власними проектами збудував:

Житловий будинок на вул. Кузнецькій № 14 (1906 р.),

Трансформаторну підстанцію електричного трамваю на розі провулка Різдвяного /тепер Сєченова і вул. Херсонської /тепер Пастера (1910 р.).

АВГУСТИНОВИЧ Віктор Домініканович - інженер. Працював на Півдні України в 60 - 70-і роки XIX ст., служив у Корпусі інженерів шляхів сполучення та Управлінні головного інженера Новоросійських комерційних портів. Займався реконструкцією Одеського та іншого чорноморських портів.

Приймав участь у громадському житті, був ініціатором створення і в подальшому заступником голови Одеського відділення Російського Технічного товариства.

АВДЄЄВ Олексій Олександрович (12.03.1819 - 18.03.1885) - архітектор, науковець. Народився в Тульській губернії. Спеціальної освіти не отримав, закінчив Московський дворянський інститут. З 1844 р. навчався у московського архітектора М. Биковського, 1847 р. витримав екзамен при Департаменті проектів, 1851 р. побудував обсерваторію Московського. університету. У 1852 - 1853 рр. вивчав архітектуру у Римі. З 1853 р. працював в Криму. За свої праці на Півдні України 1871 р. отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання академіка архітектури.

За проектами А. споруджено:

Миколаївський храм-мавзолей (1857 - 1870 рр.),

Каплиця над могилою кн. М. Горчакова (1863 р.),

Огорожа з двома брамами (1870 р.), - всі на Братському кладовищі захисників Севастополя 1854 - 1855 років.

Каплиця на Інкерманських висотах поблизу храму (1860 р.),

Володимирський собор у Севастополі (закладено 1854 р. за проектом К. Тона, початий 1864 р. за проектом А. і закінчений 1888 р.),

Покровська церква в Лівадії (1885 р.),

Надгробок на могилі капітана О. Казарського в Миколаєві.

Твори А. відзначаються майстернею стилізацією форм середньовічної архітектури Візантії і країн Кавказу, використанням прийомів Стародавнього Єгипту і класичного зодчества.

Активно займався археологічними дослідженнями в Криму, надрукував низку статей і книжку "Церква Іоанна Предтечі в Керчі" (1857 р.).

АВДЄЄВ Павло Михайлович (1849 - ?) - архітектор. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1870 - 1876 рр.) і отримав звання цивільного інженера з чином XII класу. Працював у Катеринославі інженером і архітектором будівельного відділу губернського правління.

Займався приватною практикою, приймав участь у спорудженні різних будівель громадського призначення.

АВІН Ю. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. у стильових формах модерну та модернізованих історичних стилях.

Спорудив наступні будівлі:

Кам'яниця на вул. Сикстуській /тепер П. Дорошенка № 14 (1911 р., ск. З. Курчинський),

Конторська споруда на вул. М. Конопницької № 3 (поч. XX ст.),

Готель "Splendid" на вул. Різницькій /тепер І. Наливайка № 6 (1912 р.),

Житловий будинок на вул. Словацького № 2 (поч. XX ст.),

Житловий будинок на вул. Словацького № 4 (поч. XX ст.).

Приймав участь у забудові вул. М. Конопницької (1911 - 1914 рр., разом з архіт. Ф. Касслером, С. Ольшевським).

В 20-і роки збудував: паперову фабрику "Бібльос" з тематичними рельєфами фасаду на вул. Японській № 5 (1926 - 1928 рр.), будинок на вул. Вітовського № 37 (1928 р.) тощо.

АГЄЄНКО Олександр Наумович (1853 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному. училищі в 1872 - 1876 рр., отримав звання архітекторського помічника і чин X класу.

В 1882 - 1888 рр. працював молодшим архітектором Таврійського губ. правління, в 1888 - 1889 рр. - міський архітектор Мелітополя. 1890 р. пішов у відставку і зайнявся приватною практикою.

У своїх творах А. використовував стилізовані форми середньовічного зодчества (готики й Московії XVI - XVII ст.) та ренесансу.

Закінчив палацовий ансамбль генерала Попова у с. Васильєво Мелітопольського повіту (1890 - 1892 рр.).

Крім того, А. спроектовані й збудовані:

Церква в с. Гюнівка Бердянського повіту,

Церкви (2) в с. Петропавлівськ Бердянського повіту,

Церква в с. Новопавлівськ Бердянського повіту,

Церква в с. Федірівка Мелітопольського повіту,

Церква в селі Володимирівка Мелітопольського повіту,

Церква в с. Юзкуй Мелітопольського повіту,

Дзвіниця церкви в Ногайську,

Церква в с. Аутка поблизу Ялти,

Дзвіниця й розширення Покровської церкви у Бердянську,

Розширення церкви в с. Марфівка Феодосійського повіту,

Церква в с. Кизияр Мелітопольського повіту (за представленим проектом),

Церква в с. Іванівка Мелітопольського повіту (за представленим проектом) тощо.

Керував будівництвом церкви в с. Білозірськ Феодосійського повіту (за наданим проектом).

Зробив доповідь "Короткий звіт будівельної справи у Таврійській губернії" - надруковано: НС. - 1894. - С. 91 - 92.

АДАДУРОВ Іван Євграфович (22.04.1841 - ?) - інженер-архітектор. 1853 поступив і 1859 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище.

Протягом року працював в Чернігівській будівельній і шляховій комісії. З 1872 р. - член правління товариства Курсько-Київської залізниці (в 1887 - 1888 рр. - голова).

АДАМСОН Аманд Ізраїлевич [Амандус-Хейнріх] (31.10.1855 - 26.06.1926) - естонський скульптор, педагог. Художню освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1876 - 1879 рр. і одержав велику заохочувальну медаль, 1907 р. здобув звання академіка. Викладав у школі Товариства заохочення мистецтв і Училищі ім. Штігліца.

На теренах України встановив пам'ятники:

Затопленим кораблям у Севастополі (1904 р., співавтори В. Фельдман, О. Енберг).

Першим запорожцям на Кубані у Тамані (1911 р.),

Петру I перед музеєм історії Полтавської битви в Полтаві (1915 р., встановлений 1950 р.).

Виконав скульптурні композиції "Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба" і "Русалка" у Місхорі (1905 р.).

АДАМСОН Леонард-Карл Федорович (? - 1893) - архітектор. Навчався в 1869 - 1880 рр. у Петербурзькій Академії мистецтв і за виконання програми "Проект невеликого православної церкви для закордонного міста" отримав звання некласного художника.

Займався приватною практикою в Одесі, за його проектами збудовані, вирішені в дусі неоренесансу і небароко:

Житловий будинок Кушнєрьова на вул. Південній № 4 (1890 р.) [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту наведена за станом на ті роки],

Житловий будинок Ближевського на Олександрівському просп. № 17 (1890 р.),

Житловий будинок Підкосова на вул. Кузнецькій № 9 (1891 р.),

Житловий будинок Штихтова на Товкущому ринку № 4 (1891 р.),

Житловий будинок Булгакова на вул. Дальницькій № 19 (1891 р.).

Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.

АДАМСЬКИЙ Станіслав Хомич (1858 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав в Лодзинському вищому реальному училищі. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1876 - 1881 рр.) і одержав звання цивільного інженера по I розряду.

З 1888 р знаходився. на посаді міського архітектора Феодосії. Вживав форми неоренесансу і "цегляного стилю".

Збудував у 1888 - 1892 рр.:

Запасний басейн для Субатсько-феодосійського водогону,

Цегляний і пивоварний заводи у Феодосії,

Земську лікарню у Судаку тощо.

АЙВАЗОВ Михайло Васильович (1841 - ?) - архітектор. Після закінчення новочеркаської гімназії вчився в Петербурзькому Будівельному училищі (1855 - 1861 рр.), отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Через п'ять років здобув звання архітектора. В основному працював у Новочеркаську.

RSSСтраница 1 из 5 [Всего 5 записей]1 2 3 4 5 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100