Страхування у сільському господарстві

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Страхование, Сельское хозяйство
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=3030 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 4 [Всего 4 записей]1 2 3 4 »

Історичні аспекти виникнення та розвитку аграрного страхування

Первинний зміст терміну страхування означає підтримку, гарантію успіху, відшкодування збитків особі, котра потерпіла. Існує безліч історичних фактів, що підтверджують існування страхування у сферах, пов'язаних із виробництвом та розподілом продуктів

землеробства. Періодичність засух, повеней, неврожаїв, інших стихійних лих наші предки відчували на власному житті. Це відображено у великих книгах минулого, зокрема християнській Біблії, де зазначалося, що після кількох урожайних років обов'язково буде неврожайний. Знищували запаси продовольства й урожаї напади ворогів. Давні люди розуміли, що необхідно створювали спільні запаси. Система натурального продуктового страхування широко розвинулася на Сході, зокрема в Японії. Державні органи влади щорічно збирали з населення рис, просо й інші продукти, зберігали їх на складах і роздавали в роки голоду.

В Європі перше страхове товариство виникло в Ісландії в XII ст. Заможні селяни об'єднувалися у спільноту для взаємного захисту від втрат на випадок вогню, граду чи загибелі худоби. При страхуванні частина збитків відшкодовувалася грішми, а частина натурою, матеріалами або працею.

Особливістю існуючого примітивного страхування в цей час є відсутність страхових платежів які би регулярно сплачували у загальну касу учасники страхового колективу.

Зародження страхування у Київській Русі відображено в "Руській правді". Наприклад, якщо вбито княжого мужа, а вбивцю не буде знайдено, то 80 гривень за нього платить та округа, на території котрої було знайдено вбитого.

Найдавнішим особам страхового захисту в Україні в епоху Середньовіччя було взаємне страхування. Чумаки, які перевозили вантажі, спільно відшкодовували збитки потерпілому від нападу розбійників або від стихійного лиха, що призводило до втрати товарів або вола.

Існувало державне страхування і в Московській державі. Для викупу з рабства людей, був створений спеціальний фонд. Викуп фінансувався з казни, а затрачені кошти повертали через щорічний розподіл між населенням. Цей розподіл здійснювався на рівних засадах. Існувало три розміри платежів: найменший розмір - для стрільців, середній - для селян приватників і найвищий - для селян, котрі належали до церковної общини.

З кінця XVII ст. почали розвиватися нові види страхування: страхування від вогню і сільськогосподарське страхування. Особливо виділилося останнє. Першою організацією такого виду страхування на території Російської імперії було Ліфляндське товариство взаємного страхування посівів від граду, організоване у Прибалтійському краї. Наприкінці XVIII ст. -- початку XIX ст. успішно розвивалося сільське господарство у Франції, Німеччині. Це зумовило появу акціонерних і взаємних товариств зі страхування від граду і страхування худоби.

Необхідність, функції, види сучасного сільськогосподарського страхування

Сучасне страхування аграрного

виробництва - це система заходів щодо організованого спеціальними страховими державними і недержавними органами захисту майнових інтересів громадян, організацій та установ зв'язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції у разі випадку певних подій за рахунок спеціально створених грошових коштів.

Сільське господарство об'єктивно, внаслідок своїх особливостей, є галуззю із вищим ризиком порівняно з іншими галузями національної економіки. Ризик у сільському господарстві полягає у відсутності гарантій отримання запланованих виробничих результатів під впливом природних чинників. Визначаючи втрати і збитки викликані природними або стихійними чинниками, треба враховувати не лише втрати майна (будинки, машини, тощо), а й втрати урожаю, приплоду, продуктивності.

Зменшення та розподіл ризиків аграрних товаровиробників здійснюється через механізм страхування. В економічно розвинутих країнах страхування розглядається як один із найважливіших інструментів управління ризиком і популярний не лише на великих аграрних підприємствах, але і у середовищі малого та середнього бізнесу.

В Україні найризикованішим є вирощування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Актуальність страхування зростає тому, що під ці культури відведено більше половини території.

В механізмі страхування сільського господарства розрізняють два поняття: шкоди і втрати.

Перші - це пошкодження чи знищення, зумовлені стихійним лихом або нещасним випадком. Коли знищення перевищують 10% вартості оцінки майна чи продукції, вони називаються надзвичайними шкодами. Другі - це зменшення очікуваної врожайності або продуктивності через повне або часткове знищення засобів виробництва, кошти на відновлення пошкодженого майна.

Страхування виконує чотири основні функції: ризиково-роз-подільчу, попереджувальну, заощаджувальну і контрольну.

Ризиково-розподільча функція виявляється у заміщені матеріального збитку чи інших наслідків ризику. Але, оскільки страхова подія є випадкова і вибіркова, то при страхуванні здійснюється перерозподіл грошових коштів на користь тих, хто потерпів.

Попереджувальна функція полягає у прогнозуванні заходів, які можуть зменшити страховий ризик. Страхова організація може провести інформаційну кампанію, виявити і ліквідувати потенційну загрозу на початкових етапах.

Заощаджувальна функція полягає в тому, що за допомогою страхування можуть накопичуватися значні грошові кошти. На ринку капіталів розвинутих країн світу такі спеціалізовані небанківські фінансові інститути як страхові компанії на ринку фінансових послуг з акумуляції заощаджень населення займають провідні позиції після комерційних банків за величиною активів і як постачальника позичкового капіталу.

Контрольна функція виражається у строгому контролі за домінуванням і використанням коштів страхового фонду.

Існує два види страхування: обов'язкове і добровільне. Різниця між ними полягає ось у чому. При обов'язковому виді страхування держава встановлює максимальні тарифи, порядок і правила страхування, затверджує типову угоду і контролює певні вимоги. При добровільному страхуванні всі правила і тарифи встановлюють страхові компанії.

В Україні впродовж останніх десяти років страхування врожаю сільськогосподарських культур у колективних і фермерських господарствах було добровільним, а у державних - обов'язковим. У більшості країн Західної Європи застосовується лише добровільна форма страхування у рослинництві й тваринництві.

Структура страхового ринку в сільському господарстві

Метою страхового ринку є накопичення страхових ресурсів у сприятливі роки і їх використання у несприятливі. Механізм фукнціону-вання аграрного страхового ринку розкривається через такі основні поняття: страховик, страхувальник, об'єкт страхування, страхове зобов'язання, страховий випадок, страховий поліс. Головними учасниками страхового ринку є страховик і страхувальник. Страховик -це організація, яка проводить страхування і бере зобов'язання відшкодувати страхові збитки через виплати страхової суми. Страхувальник - це фізична чи юридична особа, яка страхує своє майно, укладаючи зі страховиком договір страхування:

Згідно з діючими в Україні умовами страховик зобов'язаний:

o познайомити страхувальника з умовами і правилами страхування;

o при страховому випадку провести страхову виплату згідно зі встановленим договором і законом терміну;

o зберігати конфіденційність стану майна страхувальника;

o повідомити страхувальника про причини і нові умови переукладення договору.

Страховик має право відмовитися від страхового договору або знизити розміри страхових виплат у випадку недбалого ставлення страхувальника до свого майна.

Страхувальник зобов'язаний:

o своєчасно вносити страхові платежі;

o при укладанні договору повідомити страховика про обставини, які мають відношення до оцінки страхового ризику;

o здійснювати необхідні заходи для запобігання або зменшення збитків застрахованого майна.

За правилами добровільного страхування об'єкти сільськогосподарського страхування в Укра'ші поділяються на чотири групи:

1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у плодоносному віці.

RSSСтраница 1 из 4 [Всего 4 записей]1 2 3 4 »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100