Творче мислення і сучасні методи його формування у школярів за досвідом С.Н.Лисенкової

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Реферат. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Педагогика
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=10885 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.

Традиційна педагогічна система (стояла) на двох китах - відбір, відсів. Але подібний підхід не міг задовольнити потреби сучасного суспільства. На фоні прагнення суспільства до все більшої демократизації подібні питання постали і перед школою. Саме в цей час педагоги звернулися до досвіду педагогів-новаторів, які запропонували якісно нові підходи у вихованні і навчанні підростаючого покоління.

Перш за все вони якісно змінили підхід до стосунків "вчитель-учень".

"Який би слабкий клас ми не взяли, ми десятиліттями не ставили дітям паганих оцінок, не скаржилися батькам на учнів, не робили зауважень на уроках - виявляється, так вчити можна, більше того, так вчити набагато легше. Спроби примушувати дітей без сили і можливості примушувати стомлюють педагога."

Нове педагогічне мислення базується на ідеї гуманізації. А ідеї розвитку особистості дитини - це основний момент ідеології нової школи.

У моїй рідній школі, Першій міській гімназії міста Черкаси, широко застосовувалися методи, запропоновані С.Н.Лисенковою. Учому ж полягало новаторство цієї московської вчительки початкових класів? В основі її методики лежала теоретична думка відомого психолога Л.С.Виготського, піддана віртуозній обробці і втілена у методі випереджаючого навчання. З першого дня діти привчалися мислити, обгрунтовувати свої вчинки. Все навчання базується на великій довірі до учня. Перпективно-випереджаюче навчання здійснювалося з використанням опорних схем при наявності прокоментованого керування навчальним процесом. -Лисенкова помітила, що різні учні із різною швидкістю засвоюють учбовий матеріал. Але всі вони вільно володіють матеріалом першої теми, коли в класі починають вивчати третю, четверту, п'яту тему. Отже відпадала необхідність топтатися на місці, підганяючи усіх учнів під один рівень. Звичайно при такому підході не могло бути й мови про пагані відмітки. Дитина не повинна була почувати себе гіршою, вона просто інша і по-іншому засвоює матеріал. А з часом учень починав розбиратися в тій чи іншій темі так само добре як і його однолітки. Це було "виховання успіхом".

Нажаль моя школа не була настільки прогресивною, щоб застосувати цей метод московської вчительки, але в ній широко застосовувались методи, запропоновані С.Н.Лисенковою. Зокрема використання опорних схем. Опорні схеми, або опори - це висновки, які виникають на очах у учня в момент пояснення і оформляються у вигляді таблиці, карточок набірного полотна, креслення, малюнка. Головне у роботі з ними - це постійне їх використовувати, а не звертатись до них час від часу. Нагальний приклад:

У класі розглядається задача: "У вазі лежало три яблука, мама поклала туди іще три яблука. Скільки яблук знаходиться зараз у вазі? ". Зачитуючи зміст задачі, вчитель пише на дошці:

3 3

потім ставить знак питання:

?

Після того,як учні розв'язали цю задачу усно, на дошці з'вляється запис: 3 + 3 = 6. На питання вчителя : "То яка ж відповідь у цій задачі?", клас відповідає "шість", і учитель записує цю відповідь в наступному рядку:

6

Потім табличка доповнюється словами :

умова,

питання,

розв'язок,

відповідь.

Загальний вигляд таблички:

2 3 -

2 + 3 = 5

5

умова

питання

рішення

відповідь

Завдяки цій табличці школярі не лише зможуть розв'язувати задачі на додавання, але й отримали увлення про складові частини задачі.

З кожним роком записів в табличці стає все менше - все відбувається усно, але табличка надійно зберігається в пам'яті кожного учня.

На уроках математики також широко застосовується абак, за допомогою якого формуються знання про число, його склад, та взагалі перші математичні уявлення. Використання абака нагадує гру, а саме цей вид діяльності так добре знають і так люблять діти молодшого шкільного віку, що значно полегшує процес навчання. До опор також можна віднести модель лінійки, закріпленої на верхній планці дошки, яка застосовується в процесі вивчення відрізків та їх властивостей. На уроках математики, на якіх використовуються опорні схеми, рішення задач проходить цікаво, чітко, різноманітно, оперативно. Опори можна використовувати не лише на уроках математики, а й на уроках мови, перетворюючи нудні правила у цікаві, привабливі схеми.

Схема стає алгоритмом роздкмів і доведення, а вся увага спрямована не на запам'ятовування чи відтворення завченого, а на суть, роздуми, усвідомлення причинно-наслідкової залежності і зв'язків. Наступний метод, яким послуговувалася С.Н.Лисенкова, це коментоване навчання. На її уроках матеріал пояснювала не лише вона сама, але й учні. Висловлення думок вголос сприяє розвитку мовлення, думок, почуття відповідальності перед друзями, собою, самоаналізу, самооцінки і саморегуляції навчально-пізнавальної діяльності. Поступово коментоване управління переходить в доказове коментування. Школярі не просто механіно застосовують правила, а роздумують над тим що вони говорять і що пишуть. Складні теми в шкільних програмах розбиваються на декілька розділів, причому один розділ може бути значно легшим, ніж інший. А часу на них відводиться приблизно однаково. С.Н.Лисенкова почала практикувати перпективну підготовку. Вивчаючи на уроці тему "Наголос" учні отримуавли початкові знання з теми "Ненаголошені голосні". А потім на кожному наступному уроці велося закріплення попередньої теми і поступово розширювалися знання учнів з наступної. Таким чином збільшувався загальний обсяг годин, відведений на окрему тему, що сприяло кращому засвоєнню навчального матеріалу і зменшувало час його роходження. Також час від часу прводились уроки за принципом "Запитуй-відповідаємо", де запитання ставив не вчитель, а учень. Коментоване управління, робота зі схемами-опорами допомагають дітям усвідомлювати, обдумувати все, що відбувається на уроці, пояснювати, обгрунтовувати, доводити свої дії. Учні, які навчаються за такими методиками, не заучують бездумно матеріал, а усвідомлено сприймають його, в змозі самостійно скласти правило за схемою-опорою. Це економить багато часу і сприяє розвитку все більшого зацікавлення учня навчальним процесом. Під час коментованого управління школярі вчаться працювати за схемою "мислю-говорю-записую", що сприяє розвитку мислення, а також розвиває мовленнєві навики. Не секрет, що мовлення є проблемою багатьох людей, а початки цієї проблеми були закладені ще в початковій школі. Таким чином, методи, які застосовувала С.Н.лисенкова, сприяють формуванню у школярів творчого мислення сперших класів, а також всесторонньому розвитку дітей.

Література.

1. Лисенкова С.Н. Методы опережающего обучения. М.,1985.

2. Педагогика наших дней. Краснодар,1989. Составитель В.П.Берханова.

3. Педагогический поиск. М.,1988.

4. Творческие поиски учителей Москвы. Опорные схемы и повышение эффективности обучения. М.,1972.






При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100