Чинність кримінальної відповідальності в просторі та часі

Рефераты, курсовые, дипломные, контрольные (предпросмотр)

Тип: Курсовая работа. Файл: Word (.doc) в архиве zip. Язык: Украинский. Категория: Правоведение
Адрес этого реферата http://referat.repetitor.ua/?essayId=4574 или
Загрузить
В режиме предпросмотра не отображаются таблицы, графики и иллюстрации. Для получения полной версии нажмите кнопку «Загрузить». Рефераты, контрольные, дипломные, курсовые работы предоставляются в ознакомительных целях, не для плагиата.
Страница 1 из 11 [Всего 11 записей]1 2 3 4 5 » ... Последняя »

Вступ

Найбільш гострою формою реагування на протиправну поведінку людини є застосування кримінального права і пов'язане з цим обмеження прав та свобод людини. Тому тема "Чинність Закону про кримінальну відповідальність в просторі та часі" дуже важлива. І перш за все тому, що порушує питання застосування закону. Закону, який визначає покарання, громадську небезпеку тої чи іншої особи. Чинність закону в просторі та часі є досить розробленим інститутом карного права. Найбільш відомі роботи з даної теми належать Блуму М.І. і Тілле А.А., Сахарову А.Б., та Якубову А.Е. Проте, донині існують питання повною мірою суперечні, зокрема питання визначення м'якості санкції нового закону щодо санкції старого закону по верхньому або по нижній межі санкції.

Питання застосування чинності закону в часі та просторі стосовно злочинів проти власності розроблене мало, хоча категорія злочинів проти власності і є однією із самих "популярних" (по частоті здійснення) категорій злочинів . Торік майже 60% скоєних злочинів заподіяли майнову шкоду громадянам. Питання, пов'язані із злочинами, особливо проти власності, є важливими через частоту вчинення злочинів даної категорії, великого обсягу майнових втрат і, відповідно, частоти застосування правових норм, що установлюють відповідальність за здійснення злочинів проти власності.

Помилкове застосування закону про кримінальну відповідальність може призвести до помилок в кримінальному процесі та помилковому пакаранні невинних.

На перший погляд, не повинно виникати труднощів в оцінці не так давно прийнятого кримінального кодексу - скасовує він відповідальність чи вводить її , на яку території і на яких особ поширюється. Але на практиці може виникнути ряд проблем.

Досвід попередніх років, та й самого останнього часу свідчить, що у зв'язку з прийняттям нових законів перед органами дізнання, слідства, прокуратури та судами нерідко постають складні питання кваліфікації та призначення покарання за діяння, що сталися під час дії старого закону, скоєні поза межами території України, а також питання пов'язані з екстрадицією особ, скоївших злочин.

Наприклад, набрання чинності з 1 січня поточного року Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-IV (889-15), який запроваджує податкові соціальні пільги, види і розмір яких визначається ст. 6 цього Закону, поставив під сумнів питання:: чи є те або інше діяння, вчинене після 1 січня 2004 р., караним в кримінальному чи адміністративному порядку якщо відповідним законом настання відповідальності чи кваліфікація обумовлені певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян? Адже необхідно буде виходити не із 17 гривень, а з розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону ( 889-15 ) для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 Закону).

При обговоренні проекту ККУ в Верховній раді ряд народних депутатів, в тому числі бувший Генеральний прокурор України Г. Васильєв, наполягали на такому формулюванні частини першої статті 5 ККУ: "Закони та інші нормативно-правові акти, які скасовують злочинність діяння, пом'якшують покарання або іншим чином поліпшують становище особи, що вчинила злочин, мають зворотну силу, тобто поширюються на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання такими актами законодавства чинності, а також на осіб, які відбувають або відбули покарання, але мають судимість". Проте зазначена поправка була відхилена з посиланням на те, що ніякі закони та інші нормативно-правові акти, крім кримінального закону, не можуть скасовувати злочинність діяння, пом'якшувати покарання та іншим чином поліпшувати становище особи. На жаль, парламентська більшість не врахувала фактичних реалій: Кабінет Міністрів України не маючи будь-якої відповідальності може тягнути невизначено довго з поданням законопроектів про внесення змін до кримінального закону. А з огляду на те, що податкова соціальна пільга буде щорічно збільшуватись до 2007 р., неврахування цього факту в кримінальному законі є більш ніж обурливим.

Тож беручи за основу Основний Закон України, діючий Кримінальний Кодекс, нормативні акти та учбову літературу розглянемо чинність закону про кримінальну відповідальність в часі та просторі визначену в 2 розділі КК України.

2. Чинність кримінальних законів у просторі.

Просторова юрисдикція означає поширення кримінального закону України в межах певної території та щодо певного кола осіб. Просторова юрисдикція (ст.6-8) кримінального закону грунтується на 3 основних принципах: територіальному, національному та універсальному. Територіальний принцип (ч.1-3 ст.6) регламентує чинність кримінального закону на території України. Винятком із територіального принципу є принцип дипломатичного імунітету (ч.4 ст.6). Він передбачає, що кримінально-правова юрисдикція України не поширюється на осіб, що мають дипломатичний імунітет, але зберігається щодо вчинених ними в Україні злочинів. Тому до відповідальності за ці злочини вони притягаються в державі, яка є акредитуючою. Національний принцип (принцип громадянства), який передбачено ч.1 ст.7, регламентує чинність кримінального закону щодо діянь, вчинених за межами України її громадянами та особами без громадянства, що постійно проживають в Україні. Універсальний принцип (ст.8) передбачає поширення чинності кримінального закону України щодо діянь, вчинених за межами України іноземними громадянами, у випадках, передбачених міжнародними договорами. Просторові принципи, в основному, визначаються нормами кримінального закону України. Однак за сучасної мирової спільності просторові принципи все більш корелюються міжнародними угодами. Це стосується ч.4 ст64 - про коло осіб, які не підлягають юрисдикції кримінального закону України, та ст.8 - щодо кола іноземних громадян, які вчинили злочини за межами України і не проти інтересів України, боротьба з якими ведеться на основі міжнародних договорів. Однак найбільш яскравим прикладом є приєднання України до Європейської конвенції та укладення країнами СНД Мінської конвенції 1993р. Ці конвенції суттєво корелюють зміст територіального та національного принципів просторової чинності кримінального закону України.

2.1 Територіальний принцип чинності кримінального закону.

Ч. 1 ст. 6 містить загальне правило, відповідно до якого всі особи, незалежно від громадянства, які вчинили злочини на території України, підлягають відповідальності за цим Кодексом (принцип територіальяостї). При цьому в ч. ч. 2 і 3 містяться певні уточнення щодо загального правила, а в ч. 4 - виняток із нього (принцип екстериторіальності).

Правило, визначене у ч. І ст. 6, не означає, що всі особи, які вчинили злочини на території України, мають бути притягнуті до відповідальності незалежно від наявності обставин, що виключають злочинність діяння, або інших законних підстав для звільнення їх від відповідальності.

До складу території України відповідно до її законодавства та міжнародних договорів належать:

а) суходіл, у т.ч. острови у відкритому морі, що належать Україні (при цьому острів - це природно утворений простір суходолу, оточений водою, який знаходиться вище рівня води під час припливу). Як частина берега розглядаються і виступаючі в море постійні портові споруди, що є складовою частиною даного порту (крім прибережних установок та штучних островів);

б) внутрішні води (визначені відповідними лініями або такі, що історично належать Україні, морські води, води портів, бухт, заток, губ і лиманів, гаваней і рейдів та інші водойми, частини вод річок, озер та інших водойм);

в) надра в межах кордонів України, у т.ч, надра під територіальним морем (на глибину, доступну для їх геологічного освоєння);

г) повітряний простір над суходолом і водним простором, у т.ч. над територіальним морем (на висоту до 100-110 км над рівнем моря);

д) територіальне море (прилеглий морський пояс) - смуга прибережних морських вод завширшки, до 12 морських миль (майже 19 км), відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки;

RSSСтраница 1 из 11 [Всего 11 записей]1 2 3 4 5 » ... Последняя »





При любом использовании материалов сайта обязательна гиперссылка на сайт «Репетитор».
Разработка и Дизайн компании Awelan
bigmir)net TOP 100 Rambler's Top100