Сатиричні жанри

Гумореску зараховують до суто художніх жанрів, у газеті вона набуває публіцистичності, яскраво вираженого громадянського пафосу. Це відбувається внаслідок швидкого реагування на різноманітні явища і події суспільного життя.

Словом, це жанр бойовий, ефективний, який потребує від автора пильного, іронічного, погляду на життя, вміння знайти дотепні деталі, побудувати цікавий комічний сюжет, сконструювати сучасні негативні характеристики.

Епіграма (від гр. epigramma - напис) - короткий, найчастіше у вигляді монострофи, сатиричний вірш, спрямований проте негативного суспільного явища чи конкретного носія недоліку. Для епіграми характерна гранична концентрація думки, стрімкий розвиток теми, несподівана кінцівка.

Як бачимо, нашим сатирикам є чим озброїтися, щоби сміхом боротися проти всього віджилого, проти недоліків, які гальмують поступальний рух сучасного суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Віленський М. Є. Як написати фейлетон.- М., 1982.

Нестер З. М. Поетика памфлету.- К., 1973.

Самченко П. А. Зброєю сміху.- К., 1966.

Ельберг Я. Є. Питання теорії сатири.- М., 1957.

Щербіна А. О. Жанри сатири і гумору.- К., 1977.

Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах.- Львів, 1974.

Журбіна Є. І. Теорія і практика художньо-публіцистичних жанрів.- М., 1969.